Закарпатська преса про ставлення урядовців Підкарпатської Русі/Карпатської України та Карпатської Січі до єврейської громади

Abstract

На основі публікацій в місцевій пресі аналізується становище закарпатських євреїв восени 1938 – навесні 1939 рр. у складі Чехословаччини та Угорщини. Мова йде про автономний край «Підкарпатська Русь», частково анексований Угорщиною, згодом перейменований в «Карпатську Україну». Увага акцентується на з’ясуванні питання щодо відсутності/наявності антисемітизму у високопосадовців Підкарпатської Русі/Карпатської України та Карпатської Січі, їхньому ставленні до єврейської національної меншини. Джерельна база статті представлена періодичними виданнями, що виходили на Закарпатті протягом 1938- 1939 рр. (Українське слово, Свобода, Нова свобода, Наступ, Народна воля), а також спогадами учасників подій: українців, євреїв, іноземних спостерігачів. З’ясовано, що офіційно, на шпальтах «Українського слова», «Свободи» і «Нової свободи», які фінансувалися з празького бюджету, урядовці Підкарпатської Русі/Карпатської України не виступали з антисемітськими промовами, а часописи не мали права розміщувати ксенофобські матеріали або статті, які б порушували права національних меншин. Натомість неофіційно урядовці Карпатської України не надто лояльно ставилися до місцевих євреїв за їх таємну підтримку чехів, а в анексованих територіях Закарпаття навіть відкриту підтримку угорців, перевагу в соціально-економічному житті Закарпаття. На приховану позицію урядовців суттєво впливав нацистський антисемітизм та ксенофобська ідеологія ОУН, нелояльне ставлення до євреїв в сусідніх країнах (Угорщині, Румунії, Польщі, Словаччині). Враховуючи публікації в газеті «Наступ», спогади закарпатських євреїв про безчинства січовиків, відверту антисемітську позицію керівництва Карпатської Січі, можна припустити, що січовики справді були причетними до антиєврейських акцій в Карпатській Україні. Масовість і масштабність їхніх дій ще потребує з’ясування, але те, що такі заходи носили локальний та індивідуальний характер знаходить своє підтвердження в різних джерелах. У загальних висновках зазначається, що урядовці Карпатської України і Карпатської Січі по-різному ставилися до єврейської громади Закарпаття. Якщо перші публічно не висловлювали своїх антисемітських переконань і не чіпали євреїв (хоча таємно їх недолюблювали), оскільки в своїх діях були обмежені чехословацьким законодавством; то другі, – січовики-націоналісти (місцеві, біженці з Галичини, емігранти), навпаки, в силу своїх поглядів і незалежності від чехословацького уряду, не цуралися застосовувати фізичну силу по відношенню до євреїв. Ключові слова: Угорщина, Чехословаччина, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Карпатська Січ, становище євреїв, ставлення до євреїв, антисемітська пропаганда в закарпатській пресі.

On the basis of publications in the local press, the situation of Transcarpathian Jews in the autumn of 1938 – the spring of 1939 in the composition of Czechoslovakia and Hungary is analyzed. Autonomous region «Subcarpathian Rus», partly annexed by Hungary, and subsequently renamed «Carpatho-Ukraine». The emphasis is on clarifying the issue of the absence / presence of anti-Semitism in high-ranking officials of Subcarpathian Rus / Carpathian Ukraine and the Carpathian Sich, their attitude to the Jewish national minority. The article have basing of the periodical press out in Transcarpathia during the 1938-1939 biennium (Ukrainian word, Freedom, New Freedom, The attack, People's Will), and the recollections of participants of events: Ukrainian, Jews and foreign observers. Anti-Semitic propaganda not was established officially on the pages of «Ukrainian word», «Freedom» and «New Freedom», which was funded from the Prague budget. Newspapers were not allowed to place xenophobic articles officials Carpathian Ruthenia / Carpatho-Ukraine that violate the rights of national minorities. Carpathian Ukraine was not very loyal to local Jews for their secret support of the Czechs and in areas annexed Transcarpathia even open support Hungarians, advantage in socio-economic life of Transcarpathia. On anti-Semitic position significantly influenced the Nazi anti-Semitism and xenophobic ideology OUN disloyal attitude to Jews in neighboring countries (Hungary, Romania, Poland and Slovakia). Due to publication in the newspaper «The attack», memories Transcarpathian Jewish of atrocities Sich, openly anti-Semitic leadership position Carpathian Sich, suggests that Sich were indeed involved in anti-Jewish actions in the Carpathian Ukraine. The mass and scale of their actions still needs to be clarified, but the fact that such measures were local and individual character finds its confirmation in various sources. In general, it is noted that the officials of the Carpathian Ukraine and the Carpathian Sich treated the Jewish community of Transcarpathia in different ways. If the former did not publicly express their anti-Semitic beliefs and did not touch the Jews (although secretly disliked them), their actions were limited by Czechoslovak law; then the second, the nationalists (local, refugees from Galicia, the emigrants), by contrast, because of their views and independence from the Czechoslovak government, did not refrain from using physical force in relation to the Jews. Keywords: Hungary, Czechoslovakia, Subcarpathian Rus, Carpatho-Ukraine, Carpathian Sich, Jewish situation, attitude towards Jews, anti-Semitic propaganda in Transcarpathian press.