Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25815
Назва: Боротьба міст за політичні права у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471–1526 рр.)
Інші назви: City Struggle for Political Rights in the Czech Kingdom During the Reign of the Jagiellonians Dynasty (1471-1526)
Автори: Андрусяк, Ярослав Ярославович
Ключові слова: Ягеллони, міста, стани, пани, рицарі, шляхта, з’їзди
Дата публікації: 2019
Видавництво: Видавництво УжНУ "Говерла"
Бібліографічний опис: Андрусяк, Я. Я. Боротьба міст за політичні права у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471–1526 рр.) [Текст] / Я. Я. Андрусяк // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Історія / відп. за вип. Н. П. Керецман. – Ужгород : Говерла, 2019. – Вип. 1 (40). – С. 97–106. – Бібліогр.: с. 103–104 (45 назв). – Рез. англ.
Серія/номер: Історія;
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено аналізові політичних суперечок і боротьби міського стану за свої права, привілеї, свободи в період правління династії Ягеллонів. На поч. XVI ст. у боротьбі проти чеської шляхти об'єдналося 32 королівських міста. Основною причиною протистоянь були не лише економічні питання, але й політичні. Значно ускладнювали ситуацію релігійні суперечки. Розкрито п’ять форм протистоянь між вищим і міським станами: 1) боротьба міст проти оповєдників «земських порушників»); 2) регіональні військові сутички; 3) захоплення містянам градів і торгів; 4) станова боротьба в Чеському королівстві (з небезпекою відкритих протистоянь); 5) випадкові сутички між містянами і шляхтою, що носили побутовий характер і могли переростати у серйозніші міжстанові протистояння. Простежено чотири етапи протистоянь між королівськими містами і вищим станом: 1) до суперечок щодо «Земського статуту»; 2) період боїв з оповєдниками; 3) час до очолення міського стану князем Бартоломеєм Мінстерберським; 4) до 1520 р., коли йшла боротьба щодо запровадження умов Святовацлавької угоди 1517 р. Міжстанові суперечки могли призвести до децентралізації, громадянської війни та роздробленості Чеського королівства. Досліджено зміст і політичне значення Святовацлавської угоди, що юридично завершила конфлікт між містами та чеською шляхтою. Згідно з нею розширювалося право на здійснення правосуддя власне містами, тоді як юрисдикція земського і придворного судів на містян не розповсюджувалася. Міський стан підтвердив право третього голосу. Серед істориків існують розбіжності щодо значення Святовацлавської угоди. Одні вважають її перемогою міст, інші – вищих станів. Відзначимо, що документ використовувався в чеському судочинстві при вирішенні суперечок між шляхтою і містами аж до другої пол. XVIII ст. Таким чином, Святовацлавська угода доповнила «Земський статут» та заклала основні правила соціально-політичних відносин у Чеському королівстві на етапі формування станово-представницької моделі держаного управління. Ключові слова: Ягеллони, міста, стани, пани, рицарі, шляхта, з’їзди.
The article is devoted to the analysis of political disputes and the struggle of burgher estate for their rights, privileges and freedoms during the reign of the Jagiellonian dynasty. At the beginning 16th century in the struggle against the Czech szlachta 32 royal cities united. The main reason for the confrontation was not only economic issues, but also political ones. The situation was significantly complicated by the religious disputes. Five forms of confrontation between the higher and the burgher estates are revealed: 1) the struggle of cities against the opovědníks of “zemsky oppressors”); 2) regional military conflicts; 3) the seizure of cities of hrads (castles) and trade; 4) estates struggle in the Czech kingdom (with the danger of open confrontation); 5) occasional clashes between the cities and szlachta, which were common and could overgrown in a more serious interstate confrontations. There were four stages of confrontation between royal cities and higher estate: 1) to disputes concerning the “Zemsky regulations”; 2) the period of fights with the contributors; 3) the time to the head the burgher estate the Prince Bartolomme Minsterbersky; 4) until 1520, when there was a struggle to introduce the conditions of the Saintwenceslas agreement of 1517. Disputes between states could lead to decentralization, civil war and fragmentation of the Czech kingdom. The content and political significance of the Saintwenceslas agreement, which legally concluded the conflict between the cities and the Czech szlachta, was researched. According to it, the right to administer justice actually expanded to cities, while the jurisdiction of the zemské and imperial courts in the cities was not distributed. The burgher estate confirmed the right of the third vote. There are divergences among historians regarding the significance of the Saintwenceslas agreement. Some consider it the victory of cities, others - higher estates. The document was used in Czech kingdom legal proceedings in resolving disputes between szlachta and cities up to the second floor 18th century. Consequently, the Saintwenceslas agreement supplemented the «Zemsky regulations» and laid down the basic rules of socio-political relations in the Czech Kingdom at the stage of formation of a state-representative model of state administration. Keywords: Jagiellonians, cities, estates, lords, knights, nobility, congresses.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25815
Розташовується у зібраннях:Наукови публікації кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби
Науковий вісник УжНУ Серія: Історія Випуск 40 - 2019

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
БОРОТЬБА МІСТ ЗА ПОЛІТИЧНІ ПРАВА У ЧЕСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ.pdf593.47 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.