Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/26209
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Немеш, Маріанна Іванівна | - |
dc.contributor.author | Кентеш, Оксана Павлівна | - |
dc.contributor.author | Паламарчук, Ольга Сергіївна | - |
dc.contributor.author | Костенчак-Свистак, Ольга Євгенівна | - |
dc.contributor.author | Фекета, Володимир Петрович | - |
dc.contributor.author | Крічфалушій, Оксана Павлівна | - |
dc.date.accessioned | 2019-10-18T19:12:28Z | - |
dc.date.available | 2019-10-18T19:12:28Z | - |
dc.date.issued | 2018-10-25 | - |
dc.identifier.issn | 1811–2471 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/26209 | - |
dc.description.abstract | РЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму. Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла. Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група). Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ. Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функціональних можливостях ССС. КЛЮЧОВІ | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | Здобутки клінічної і експериментальної медицини | uk |
dc.subject | компонентний склад тіла | uk |
dc.subject | типи гемодинаміки | uk |
dc.title | ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ГЕМОДИНАМІКИ | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Стаття | uk |
Appears in Collections: | Наукові публікації кафедри фізіології та патофізіології |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
стаття 2 ЗКЕМ 2018-4.pdf | 212.01 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.