Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/26209
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorНемеш, Маріанна Іванівна-
dc.contributor.authorКентеш, Оксана Павлівна-
dc.contributor.authorПаламарчук, Ольга Сергіївна-
dc.contributor.authorКостенчак-Свистак, Ольга Євгенівна-
dc.contributor.authorФекета, Володимир Петрович-
dc.contributor.authorКрічфалушій, Оксана Павлівна-
dc.date.accessioned2019-10-18T19:12:28Z-
dc.date.available2019-10-18T19:12:28Z-
dc.date.issued2018-10-25-
dc.identifier.issn1811–2471-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/26209-
dc.description.abstractРЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму. Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла. Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група). Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ. Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функціональних можливостях ССС. КЛЮЧОВІuk
dc.language.isoukuk
dc.publisherЗдобутки клінічної і експериментальної медициниuk
dc.subjectкомпонентний склад тілаuk
dc.subjectтипи гемодинамікиuk
dc.titleВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ГЕМОДИНАМІКИuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри фізіології та патофізіології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
стаття 2 ЗКЕМ 2018-4.pdf212.01 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.