ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ГЕМОДИНАМІКИ

Abstract

РЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму. Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла. Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група). Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ. Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функціональних можливостях ССС. КЛЮЧОВІ