ПЕРШООСНОВИ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПРАКТИК ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА БАТЬКІВСТВА

Abstract

На прикладі шлюбно-сімейних практик як продуктів конструювання реальності певного культурно-історичного простору розкривається психо-історична реконструкція сім’ї, шлюбу та батьківства. Зазначено, що соціальний зміст сім’ї, вписаний у рамки диспозиції сімейності, вказував на її усуспільнення державою, де регулювання здійснюється за допомогою системи ролей, норм, структурно-функціональної організації шлюбно-сімейних практик та контролю за сексуальністю. Процеси індустріалізації, сексуальна революція та жіноча емансипація стали каталізатором змін у поглядах на шлюб, сім’ю та батьківство. На думку автора, лібералізація сексуальних стосунків у контексті історичних подій тих часів спрямовувалася на руйнування «буржуазної» сім’ї як соціальної одиниці та егалітарні експерименти: комуни, вільна любов й легітимізацію практик мономатеринської сім’ї. Наголошено, що сексуальні стосунки без наміру на продовження іншого роду зв’язків – шлюбу і продовження роду – батьківства виявили нестійкість матриці «диспозиція сімейності», що розглядаються як початок процесу її деконструкції. Відмежування сексуальних стосунків від репродуктивної функції залишало практики сексуального партнерства поза диспозицією сімейності, у такий спосіб закладаючи нові правила поведінкової культури у сфері шлюбно-сімейних стосунків. Робиться висновок, що диспозиція сімейності як матриця конфігурацій культивованих суспільством практик сім’ї, шлюбу та батьківства, в умовах іншої соціальності – змінюється. Функціонування практик цивільного партнерства та моно-материнських сімей оприявнило розрив зв’язків: сексуальність – репродуктивність та шлюб – батьківство, що розглядаються як сигнали інституціональних перетворень сім’ї, шлюбу та батьківства. Відмежування сексуальних практик від диспозиції сімейності в історичній перспективі уможливило конструювання конфігурацій, де розрив зв’язку: стать – гендер не тільки урізноманітнив функціонально-рольові стосунки чоловіків/жінок, а й указав на глибину змін інститутів сім’ї, шлюбу та батьківства.

On the example of marriage and family practices as products of constructing the reality of a certain cultural-historical space reveals the psy-cho-historical reconstruction of the family, mar-riage and paternity. It is noted that the social con-tent of the family, which is inscribed in the frame-work of the disposition of nepotism, indicated its socialization by the state, where regulation is car-ried out using the system of roles, norms, struc-tural and functional organization of marriage and family practices and control over sexuality. The processes of industrialization, the sex-ual revolution and women’s emancipation have become a catalyst for changes in the views on marriage, family and paternity. According to the author, the liberalization of sexual relations in the context of the historical events of that time is aimed at destroying the “bourgeois” family as a social unit and egalitarian experiments: com-munes, free love and legitimizing the practices of the mono-mother family. It is noted that sexual relations without intent to continue another kind of connections - marriage and procreation - pater-nity found the instability of the matrix “disposition of family”, which are considered as the beginning of the process of its deconstruction. The delimitation of sexual relations from repro-ductive function left the practice of sexual part-nership outside the disposition of nepotism, thus laying new rules of behavioral culture in the sphere of marriage and family relations. It is concluded that the disposition of nep-otism as a matrix of changes in the practices of family, marriage and paternity cultivated by soci-ety, in a different social environment, is changing. The functioning of the practices of civil partner-ship and mono-mother families led to a break in relations: sexuality - reproduction and marriage - paternity, which are considered as signals of insti-tutional transformations of the family, marriage and fatherhood. The delimitation of sexual practices from the disposition of the family in a historical perspective allowed the construction of configurations where the bond breaks: sex - gender not only diversified the functional-role relationships of men / women, but also indicated the depth of changes in the institutions of family, marriage and paternity.

На примере брачно-семейных практик как продуктов конструиро-вания реальности определенного культурно-исторического пространства раскрывается психо-историческая реконструкция семьи, брака и родительства. Определено, что соци-альное содержание семьи, вписанное в рамки диспозиции семейности, указывает на ее обоб-ществление государством, где регулирование осуществляется системой ролей, норм, струк-турно-функциональной организации брачно-семейных практик и контролем за сексуаль-ностью. Процессы индустриализации, сексу-альная революция и женская эмансипация ста-ли катализатором изменений во взглядах на брак, семью и родительство. По мнению авто-ра, либерализация сексуальных отношений в контексте исторических событий тех времен направлена была на разрушение «буржуазной» семьи как социальной единицы и егалитарные эксперименты: коммуны, сво-бодная любовь, легитимизацию практик моно-материнской семьи. Подчеркивается, что сек-суальные отношения без намерения на про-должение другого характера связей – брака и продолжение рода – родительство, открыли нестойкость матрицы «диспозиция семейно-сти», что рассматривается как начало про-цесса ее деконструкции. Разграничение сек-суальных отношений от репродуктивной функции оставило практики сексуального партнерства за диспозицией семейности, та-ким образом закладывая новые правила пове-денческой культуры в сфере брачно-семейных отношений. Подводится итог о том, что диспо-зиция семейности как матрица конфигураций культивированных обществом практик семьи, брака, родительства, в условиях другой соци-альности – меняется. Функционирование практик гражданского партнерства и монома-теринских семей открыло разрыв связей: сек-суальность – репродуктивность и брак – роди-тельство, что рассматриваются как сигналы институциональных трансформаций семьи, брака и родительства. Разграничение сексу-альных практик от диспозиции семейности в исторической перспективе сделали возмож-ным конструирование конфигураций, где раз-рыв связей: пол – гендер не только разнообра-зил функционально-ролевые отношения муж-чин/женщин, но и указал на глубину измене-ний институтов семьи, брака и родительства.