ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМП’ЮТЕРНУ ГРУ: ЯК ЗАХИСТИТИ ІНТЕРЕСИ РОЗРОБНИКІВ?

Abstract

Стаття присвячена проблемі захисту прав інтелектуальної власності на комп’ютерну гру. Галузь відеоігор стрімко розвивається, тому питання захисту прав розробників комп’ютерних ігор стоїть вкрай гостро, адже інтернет-піратство досягло нечуваних масштабів. Саме зважаючи на актуальність обраної проблематики, у статті здійснено аналіз способів і засобів, за допомогою яких можливо забезпечити всебічну правову охорону комп’ютерних ігор. Оскільки комп’ютерна гра є комплексним об’єктом інтелектуальної власності, в якому органічно поєднуються інновації з творчим началом, то для її всебічної охорони доцільно використовувати різні інститути інтелектуальної власності, зокрема такі: авторське право (для відеогри загалом, як для аудіовізуального або літературного твору, вихідного та об’єктного коду програми, сценарію, графічних елементів, персонажів, музики, дизайну вебсайту, імен героїв, шрифтів, відеозаставок тощо); патентне право (для інноваційних елементів ігрового процесу та інновацій- них технічних рішень (спосіб гри, елементи графічного інтерфейсу гри за умови їх патентоздатності, апаратного пристрою (обладнання), за допомогою якого функціонує комп’ютерна гра, тощо), а також інноваційних ґаджетних рішень); комерційну таємницю (списки клієнтів та їхні адреси, вартість розробки, умови договорів, робочі матеріали розробки ігор, інформацію про кількість і характеристики учасників онлайн-ігор тощо); торговельну марку (назву гри, назву компанії-виробника, логотип виробника, впізнаванні фрази – «меми», які асоціюються з компанією або грою, дизайн упаковки як 3D торговельну марку, зовнішній вигляд героїв, імена героїв тощо). У статті розкрито особливості вищенаведених інститутів і проаналізовано переваги та недоліки щодо їх використання для захисту комп’ютерної гри. Особливу увагу також приділено судовій практиці про оспорювання авторства на відеоігри (справи про плагіат), практиці патентування та реєстрації прав на елементи комп’ютерної гри, а також питанню доцільності використання комерційної таємниці для захисту прав на досліджуваний об’єкт.