Проблематизація практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства

Abstract

У статті проаналізовано зміст різних практик шлюбно-сімейного партнер- ства і батьківства, формування і співіснування котрих стало можливим завдяки плюралізації дискурсу традиційної сім’ї, шлюбу та батьківства. Практики роз- глянуто як соціальні конструкти, плюральність яких забезпечується свободою вибору дискурсів. Дискурс сім’ї, шлюбу, батьківства конструює соціальні смисли, відображаючи спосіб буття, де поряд із традиційними формами шлюбно-сі- мейних стосунків уможливлюється інший позаструктурний і нелінійний спосіб організації цілісності, що дає змогу особистості формувати різні ідентичності, вільно обираючи різні практики шлюбно-сімейного партнерства та батьківства. Зазначено, що тенденція до стирання меж між протилежними сутностями, що виявляється в іншому ставленні до сексуальної ідентифікації, представленої моделями гомосексуальної чи лесбійської практики стосунків, є іншим способом організації особистістю власного життя. У межах плюралізації дискурсу шлюбно-сімейних стосунків чоловіки/жінки можуть набувати нових ідентичностей, кожна з яких передбачає певну поведінку в контексті різних практик партнерства і батьківства. Сучасні реалії демонструють нам різні типи ґендерної ідентичності, практикування яких зумовлено індивідуальним вибо- ром. Зазначено, що трансґендерність характеризується рухливістю і плинністю щодо раніше наявних незмінних ґендерних ролей і статевої належності. Життєвий світ особистість конструює відповідно до своїх інтенцій, і змінюється відповідно до них. Тому сім’я, шлюб, батьківство – це гнучкі дискурсивні кон- структи, у яких проблематизуються дискурсивні практики. Автор припускає, що існує семантичний диференціал у життєвих смислах конструювання практик минулого і сучасного, як-от: природна зміна поколінь, цінностей, мотиваційних установок, сексуальності, інтимності, фемінності, маскулінності, андрогінності, асексуальності, материнства, батьківства.

The article deals with the analysis of the content of various practices of matrimonial partnership and parenthood, the formation and coexistence of which became possible due to the pluralisation of the discourse of the traditional family, marriage and parenthood. Practices are considered as social constructs, their plurality being provided by freedom of discourse choice. The family, marriage, parenthood discourse constructs social meanings, reflecting the way of life, where, along with traditional forms of marriage and family relationships is made possible another beyond- structural and non-linear way of integrity, that enables the individual to form different identities, choosing freely different practices of matrimonial partnership and parenthood. It is mentioned that the tendency to erase the boundaries between opposing entities that is manifested in a different attitude to sexual identity (presented by models of homosexual or lesbian relations practices) is another way to organize the individual's own life. Within the marriage and family relationship discourse pluralisation, men/women can acquire a new identity, each of which implies a certain behaviour in the context of different practices of partnership and parenthood. Modern realities show us the different types of gender identity, their practicing is caused by the individual choice. It is noted that transgendernism is characterized by mobility and fluctuation in relation to pre-existing immutable gender roles and sex. The personality constructs its vital (life) world in accordance with its intentions and changes in an appropriate way. Therefore, the family, marriage, parenthood are flexible discursive constructs where are problematised discursive practices. The author suggests that there is a semantic differential in vital (life) senses of practice constructions of the past and present as a natural change of generations, values, motivational attitudes (sets), sexuality, intimacy, femininity, masculinity, androgyny, asexuality, parenthood.

В статье проанализированны содержания разных практик брачно-семейного партнерства и родительства, формирование и сосущество- вание которых стало возможным благодаря плюрализации дискурса тради- ционной семьи, брака и родительства. Практики рассматриваются как со- циальные конструкты, плюральность которых обеспечивается свободой выбора дискурсов. Дискурс семьи, брака и родительства конструирует социальные смыслы, отображая способ бытия, в котором наряду с традиционными формами брачно-семейного партнерства и родительства становится реальностью другой внеструктурный и нелинейный способ организации целостности, что обеспе- чивает личности возможность формировать разные идентичности, свободно выбирая разные практики брачно-семейного партнерства и родительства. Под- черкивается, что тенденция стирання границ между противоположными сущ- ностями, что проявляется в ином отношении к сексуальной идентификации, представленной моделями гомосексуальной или лесбийской практики отно- шений, это иной способ организации личностью собственной жизни. В рамках плюрализации дискурса брачно-семейных отношений мужчины/женщины мо- гут иметь разные идентичности, и каждая предполагает определенное пове- дение в контексте разных практик партнерства и родительства. Современность демонстрирует нам разные типы гендерной идентичности, практикование кото- рых обусловлено индивидуальным выбором. Подчеркивается, что трансген- дерность характеризуется подвижностью и текучестью в отношении к ранее существующим неизменным гендерным ролям и половой принадлежности. Жизненный мир личность конструирует в соответствии со своими интенциями, и меняется соответственно им. Поэтому семья, брак, родительство представ- ляют собой гибкие дискурсивные конструкты, в которых проблематизируются дискурсивные практики. Автор предполагает, что существует семантический дифференциал в жизненных смыслах практик прошлого и настоящего, связан- ных с: сексуальностью, интимностью, феминностю, маскулинностью, андрогин- ностью, асексуальностью, материнством, отцовством.