Постмодерністська література мандрів: персонаж, трансгресія, жанр

Abstract

Актуальність: література мандрів залишається «модною темою» в сучасній літературі, але змінює свої поетикальні особливості. Мета статті: на матеріалі творів українських і польських письменників- постмодерністів виявити специфіку персонажа-мандрівника й світу, що ним осягається, а також жанрові моделі текстів-подорожей. З’ясовано, що комунікація між наратором і його Іншим під час подорожі встановлюється не на рівні набутих знань про себе і світ, а завдяки витворенню спільного досвіду екзистування. Трансгресивна специфіка репрезентації пізнаваного світу зумовлена неможливістю чіткого розмежування внутрішнього й зовнішнього вимірів екзистенції наратора й читача. Художню літературу про подорож за жанровими патернами поділено на тревелог, подорожні нотатки та художні твори, у яких домінує мотив мандрів. У подальшому варто було б дослідити транс- гресивні прояви в постмодерністській літературі мандрів, пов’язані з описом мандрівного досвіду автора-наратора.

Актуальность: литература путешествий остается «модной темой» в современной ли- тературе, меняя при этом особенности поэтики. Цель статьи: на материале произведений украинских и польских писателей-постмодернистов выявить специфику персонажа-путешественника и исследуемого им мира, а также жанровые модели литературы путешествий. Выяснено, что коммуникация между пост- модернистским нарратором и его Другим во время путешествия устанавливается не на уровне полученных знаний о себе и мире, а благодаря созданию общего опыта экзистирования. Трансгрессивная специ- фика репрезентации познаваемого мира обусловлена невозможностью четкого разграничения внутренне- го и внешнего измерений экзистенции нарратора и читателя. Художественную литературу о путешествии в соответствии с жанровыми паттернами разделяем на травелог, путевые записки и художественные тек- сты с доминантным мотивом путешествия. В последующем стоит изучить трансгрессивные проявления в постмодернистской литературе путешествий, связанные с нарративизацией опыта путешествий автора- нарратора.

travel literature remains a “fashionable topic” in modern literature, but changes its poetic features. The purpose of the article: basing on the material of the works of Ukrainian and Polish postmodernist writers to reveal the specific character of the traveler and the world that he perceives as well as the genre models of travel texts. It has been found out that communication between the narrator and his Other during the trip is determined not at the level of acquired knowledge about himself and the world, but by creating a common experience of the existential. The transgressive specific character of representing the recognizable world is stipulated by impossibility of clear distinguishing between internal and external measuring the existential of the narrator and the reader. The travel literature through genre patterns includes travelogue, travel notes and artistic works in which the motive of travels dominates. In further researches it is worth studying the transgressive displays in postmodern travel literature, related to putting in words the author-narrator’s traveling experience.