Теорія ТСО у ракурсі булгаківської творчості

Abstract

Кожен художник має певне відношення до досвіду минулого як його спадкоємець і як продов- жувач. Особливо наочно цей своєрідний «закон збереження» діє в мистецтві, виражається у величезній кількості використаних митцями традиційних фабул, образів, методів, мотивів, прийомів, тощо [11, с. 151]. Суперечливі тен- денції сучасності провокують людство на створення нових концепцій світобачення. Однією з відносно нових кон- цепцій в літературознавстві є ТСО. Актуальність даного дослідження обумовлена загальною тенденцією комплекс- них досліджень у літературознавстві, які передбачають розгляд літературного матеріалу у ракурсі тріади «минуле – теперішнє – майбутнє» у синхронному та діахронному аспектах. Мета нашої розвідки полягає у вивченні закономір- ностей еволюції традиційних сюжетів, образів і мотивів, які завжди наштовхували видатних літературознавців на нові дослідження та відкриття [9, с. 23]. В літературному спадку М. Булгакова явно присутні прикмети традиції та легко впізнаванні елементи різних культур. Його творчість увібрала в себе контекст всієї попередньої російської літератури та культурного спадку людства взагалі. У даному ключі, наукова новизна дослідження полягає у вив- ченні традиційності в творчості М. Булгакова. Цей аналіз принципово важливий для теоретичного осмислення побу- тування традиції в літературі взагалі і у вітчизняній літературі двадцятого століття зокрема. Численні роботи при- свячені зіставному аналізу творчості Булгакова з широким колом вітчизняних і західноєвропейських письменників минулого і сьогодення, проте ця проблема й досі залишається нерозкритою. В нашій розвідці проводяться паралелі із творчістю Пушкіна, Гете, Гоголя, Гофмана, Соловйова, Сковороди, відзначається широке звернення письменника до Біблії, міфологічного та фольклорного матеріалу тощо.

Каждый художник имеет отношение к опыту прошлого как его преемник или про- должатель. Особенно наглядно этот своеобразный «закон сбережения» действует в искусстве, выражает- ся в большом количестве использованных художниками традиционных фабул, образов, методов, моти- вов, приёмов и т.д. [11, с. 151]. Противоречивые тенденции современности провоцируют человечество на создание новых концепций мировидения. Одной из относительно новых концепций в литературоведении является ТСО. Актуальность данного исследования обусловлена общей тенденцией комплексных ис- следований в литературоведении, предполагающих рассмотрение литературного материала в ракурсе триады «прошлое-настоящее-будущее» в синхронном и диахронном аспектах. Цель нашего исследова- ния состоит в изучении закономерностей эволюции традиционных сюжетов, образов и мотивов, которые всегда подталкивали видных литературоведов к новым исследованиям и открытиям. [9, с. 23]. В литера- турном наследии М. Булгакова явно присутствуют признаки традиции и легко узнаваемые элементы раз- ных культур. Его творчество вобрало в себя контекст всей предыдущей русской литературы и культур- ного наследия человечества вообще. В данном ключе, научная новизна исследования состоит в изуче- нии традиционности в творчестве М. Булгакова. Этот анализ принципиально важен для теоретического осмысления бытования традиции в литературе вообще и в отечественной литературе двадцатого века, в частности. Многочисленные работы посвящены сопоставительному анализу творчества Булгакова с ши- роким кругом отечественных и западноевропейских писателей прошлого и современности, но эта про- блема и поныне остаётся нераскрытой. В нашем исследовании проводятся параллели с творчеством Пушкина, Гёте, Гоголя, Гофмана, Соловьёва, Сковороды, отмечено широкое обращение писателя к Биб- лии, мифологическому и фольклорному материалу.

The contradictory tendencies of modernity provoke us to the creation of new concepts of world understanding. One of the relatively new concepts in the literature is TSI. The relevance of this study is due to the General trend in literature of consideration of the lileral material from the point of view of the triad «past – present – future» in synchronic and diachronic aspects. The aim of this article is is to study the evolution of traditional plots, images and motives and the functioning of traditional structures in specific works. In Mikhail Bulgakov’s works we clearly see the signs of tradition and easily recognize elements of different cultures. His work incorporates the context of all previous Russian literature and cultural heritage of humanity in General. In this way, the scientific novelty of the research lies in the study of tradition in Mikhail Bulgakov’s works. This analysis is fundamentally important for a theoretical understanding of existence of the tradition in literature in general and in the Russian literature of the twentieth century in particular. Numerous works are devoted to the comparative analysis of Bulgakov’s heritage with a wide range of Russian and Western European writers. In our work we draw Parallels with Pushkin’s, Goethe’s, Gogol’s, Hoffmann’s, Solovyov’s works, we also analysed the writer’s appeal to the Bible, mythological and folklore material.