Слов’янський культурний універсум у філософсько-поетичній концепції Р. М. Рільке

Abstract

У статті проаналізовано глибокі зв’язки німецькомовного поета-модерніста Р. М. Рільке зі слов’янським світом, який відіграв важливу роль у духовному житті й творчій еволюції поета. Розглянуто вплив подорожей Рільке Україною та Росією на становлення його філософсько-поетичної конце- пції; у цьому контексті зіставлено підходи до проблеми у вітчизняному та російському літературознавчих дискурсах. Акцентовано увагу на поетичній рецепції України та її культурних символів у творчості Рільке, передусім у збірці «Книга годин» («Часослов»).

В статье проанализированы глубокие связи немецкоязычного поэта-модерниста Р. М. Рильке со славянским миром, который сыграл важную роль в духовной жизни и творческой эволюции поэта. Рассмотрено влияние путешествий Рильке поУкраине и России на становление его философс- ко-поэтической концепции; в этом контексте сопоставлены подходы к проблеме в отечественном и русском литературоведческом дискурсе. Акцентировано внимание на поэтической рецепции Украи- ны и ее культурных символах в творчестве Рильке, прежде всего – в сборнике "Книга часов" ("Часо- слов").

The article analyzes deep conection between German modernist poet Rilke and the Slavic world, which played an important role in the spiritual life and the creative evolution of the poet. It is emphasized that Rilke continued the tradition of the ‘father of European Slavic studies’ Herder and experienced strong interest and sympathy to the Slavic culture as to patriarchal and traditional culture. Rilke’s visits to Ukraine and Russia are viewed as dealing great infiuence on the formation of his philosophical and poetic concept. According to this context approaches to the problem in Ukrainian and Russian literary discourses are compared. Special attention is paid to poetic reception of Ukraine and its cultural symbols in the works of Rilke, especially in the book ‘Book of Hours’ (‘Chasosliv’).