Номінація обрядових страв весняного циклу у східноподільських говірках

Abstract

У статті проаналізовано назви на позначення обрядових страв весняного циклу. З’ясовано, що пе- реважна більшість лексем – питомі лексеми та їх деривати, рідше – однослівні найменування, утворені внаслідок метафоричного перенесення назв птахів на вироби з тіста. Визначальними диференційними ознаками у лексико- семантичній групі на позначення обрядових страв весняного циклу є «розмір», «місце виготовлення», «колір».

В статье проанализированы названия для обозначения обрядовых блюд весеннего ци- кла. Выяснено, что подавляющее большинство лексем – удельные лексемы и их дериваты, реже – одно- словные наименования, образованные в результате метафорического переноса названий птиц на изделия из теста. Определяющими дифференциальными признаками в лексико-семантической группе на обозна- чения обрядовых блюд весеннего цикла является «размер», «место изготовления», «цвет».

The article represents the names and definitions of spring-cycle ritual dishes. It is distinguished that the most popular lexemes are specific tokens and their derivatives, less commonly used are one-word names, formed as a result of the metaphorical transfer of birds’ names to pastry. The defining differential features for lexical-semantic group of the spring-cycle ritual dishes are "size", "place of production", "colour".