Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/27260
Title: Справедливість в ієрархії аксіологічних пріоритетів права
Other Titles: Justice in the hierarchy of axiological priorities of law
Authors: Левкулич, Василь Васильович
Keywords: філософія права, ієрархія аксіологічних пріоритетів, аксіологічна тотожність суспільства і права, справедливість, суспільна свідомість, статус права в суспільстві, правовий нігілізм., hierarchy of axiological priorities, axiological identity of society and law, justice, public consciousness, status of law in society, legal nihilism.
Issue Date: 2019
Publisher: Класичний приватний університет
Citation: Левкулич В. В. Справедливість в ієрархії аксіологічних пріоритетів права // Право та державне управління. − 2019. − № 3. − С. 27−32.
Abstract: Сутність і місце права в життєдіяльності суспільства перебуває в безпосередній залежності від значущості в житті людини й суспільства ієрархії аксіологічних пріоритетів права. Якщо в основі права лежать цінності, які мають високий рівень довіри на рівні масової свідомості, то така довіра автоматично екстраполюється й на правову сферу, на високий статус права в суспільстві. Респектабельність права гарантована також у тому разі, якщо громадська думка наділяє право функцією захисту таких принципів і чеснот, які визначають ефективність соціальних підвалин, основ суспільної життєдіяльності. Феномен великого кредиту довіри, який право має на рівні суспільної свідомості, пояснюється тією обставиною, що ієрархію аксіологічних пріоритетів як права, так і суспільства, очолює спільна цінність – справедливість. Існує безліч емпіричних підтверджень показової закономірності: в тій мірі, в якій право виправдовує суспільні надії на підтримку справедливості, його реноме в очах суспільної свідомості підвищується. Якщо ж корелятивна залежність права та справедливості розмивається, то настають часи правового нігілізму, втрати правом свого респекту в очах громадської думки. З’ясовано, що закріплення за справедливістю особливого ціннісного і нормативно-правового статусу значною мірою зумовлене тим, що саме справедливість є ціннісною основою особистості й суспільства, тому чим більше суспільство відповідає своєму субстанційному покликанню і чим вищий статус особистості в суспільстві, тим більш безапеляційним вважається статус справедливості як універсального третейського судді. Зроблено висновок, що ціннісні орієнтири є тим інструментарієм правової сфери, що ефективно структуризує та ієрархізує поліаспектний суспільний масив за критерієм визнаних широкими верствами суспільства теоретико-праксеологічних переваг, пріоритетів і преференцій. Попри стереотипізоване уявлення про те, що правовий нігілізм є наслідком проблемних тенденцій на рівні суспільної свідомості, насправді його причиною здебільшого виявляється втрата правом свого авторитету в очах громадської думки, масової свідомості. Саме девальвація статусу права здебільшого запускає причинно-наслідковий механізм, результуючим ефектом якого є різноманітні вияви правового нігілізму. Причиною такої девальвації здебільшого є ігнорування фактора справедливості, його ціннісного значення.
The essence and place of law in the life of society is directly dependent on the hierarchy of the axiological priorities of law. If the foundations of law are based on values that have a high level of confidence at the level of mass consciousness, then such trust is automatically extrapolated to the legal sphere, to the high status of the law in society. Respect for the law is guaranteed only when public opinion provides the law with the function of protecting such principles, which determine the effectiveness of social foundations, the foundations of social life. The high level of trust in the law at the level of social consciousness is due to the fact that the hierarchy of axiological priorities, both law and society, is headed by the common value − justice. There is a lot of empirical evidence of indicative law: to the extent that law justifies public expectations in support of justice, its reputation in the eyes of social consciousness rises. If the correlation of law and justice is eroded, then the times of legal nihilism come, public opinion loses respect for the law. It is found that the fixing on the justice of special value and regulatory status is largely due to the fact that justice is the value basis of personality and society, so the more the society responds to its substantive vocation and the higher the status of the individual in society, the more it is considered the status of justice as a universal arbitrator. It is concluded that value orientations are the instruments of the legal sphere, which effectively structure and hierarchize the poly-aspect array by the criterion of theoretical and praxeological advantages, priorities and preferences recognized by the broad sections of society. Despite the stereotypical notion that legal nihilism is a consequence of problematic tendencies at the level of public consciousness, in fact it is largely caused by the loss of the right of one’s authority in the eyes of public opinion and the mass consciousness. It is the devaluation of the status of law that in most cases triggers a cause and effect mechanism, the effect of which is the various manifestations of legal nihilism. The reason for such a devaluation is largely the neglect of the factor of justice and its value.
Description: Сутність і місце права в життєдіяльності суспільства перебуває в безпосередній залежності від значущості в житті людини й суспільства ієрархії аксіологічних пріоритетів права. Якщо в основі права лежать цінності, які мають високий рівень довіри на рівні масової свідомості, то така довіра автоматично екстраполюється й на правову сферу, на високий статус права в суспільстві. Респектабельність права гарантована також у тому разі, якщо громадська думка наділяє право функцією захисту таких принципів і чеснот, які визначають ефективність соціальних підвалин, основ суспільної життєдіяльності. Феномен великого кредиту довіри, який право має на рівні суспільної свідомості, пояснюється тією обставиною, що ієрархію аксіологічних пріоритетів як права, так і суспільства, очолює спільна цінність – справедливість. Існує безліч емпіричних підтверджень показової закономірності: в тій мірі, в якій право виправдовує суспільні надії на підтримку справедливості, його реноме в очах суспільної свідомості підвищується. Якщо ж корелятивна залежність права та справедливості розмивається, то настають часи правового нігілізму, втрати правом свого респекту в очах громадської думки. З’ясовано, що закріплення за справедливістю особливого ціннісного і нормативно-правового статусу значною мірою зумовлене тим, що саме справедливість є ціннісною основою особистості й суспільства, тому чим більше суспільство відповідає своєму субстанційному покликанню і чим вищий статус особистості в суспільстві, тим більш безапеляційним вважається статус справедливості як універсального третейського судді. Зроблено висновок, що ціннісні орієнтири є тим інструментарієм правової сфери, що ефективно структуризує та ієрархізує поліаспектний суспільний масив за критерієм визнаних широкими верствами суспільства теоретико-праксеологічних переваг, пріоритетів і преференцій. Попри стереотипізоване уявлення про те, що правовий нігілізм є наслідком проблемних тенденцій на рівні суспільної свідомості, насправді його причиною здебільшого виявляється втрата правом свого авторитету в очах громадської думки, масової свідомості. Саме девальвація статусу права здебільшого запускає причинно-наслідковий механізм, результуючим ефектом якого є різноманітні вияви правового нігілізму. Причиною такої девальвації здебільшого є ігнорування фактора справедливості, його ціннісного значення.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/27260
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри філософії



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.