Теорії та моделі фасилітації підприємницької діяльності

Abstract

У статті розглянуто основні теорії, на яких ґрунтується теорія фасилітації підприємницької діяльності, а саме теорії обмежень, ящика, шести сигм та майстерного мислення. Зазначені теорії обумовили появу сучасних моделей фасилітації, а саме моделі фасилітації зростання, моделі Дрекслера-Сібета, моделі фасилітації «п’ять пальців», групи моделей фасилітації співпраці, моделі фасилітації Кайзера, динамічної моделі фасилітації. Дослідження та систематизація моделей фасилітації виявили низку обмежень щодо їх практичного застосування. Основним обмеженням автор вважає сферу застосування моделі. Неможливість використання базових моделей фасилітації щодо суб’єктів підприємництва обумовила розроблення та обґрунтування авторської моделі. Модель орієнтована на суб’єктів малого підприємництва як на найбільш масовий та значущий прошарок суб’єктів підприємницької діяльності.

The article deals with the basic theories that underpin the theory of entrepreneurial facilitation: theory of constraints, box theory, six sigma theory, and theory of lean thinking. The author paid special attention to the study of variations in the six sigma theory. DMAICs and DMADVs have been identified as major. These theories led to the emergence of modern models of facilitation: grove facilitation model, Drexler-Sibbet team performance model, and five-finger facilitation model, group of collaboration facilitation models (community coalition model, practical community model, cooperative model, community coexistence model, and industrial cluster model), Kaiser Facilitation model, and dynamic facilitation model. Research and systematization of facilitation models have identified a number of limitations regarding their practical application. The author believes that the main limitation is the scope of the model. The inability to use basic models of facilitation for business entities led to the development and justification of the author model. The model is aimed at small business entities as the largest mass and significant layer of business entities. The key elements of the model of facilitation developed by the author are the object of facilitation – small business, which is represented by small business entities and microenterprises, as well as entities of facilitation (facilitators) – the state, non-state institutions (public organizations, international foundations and organizations, etc.). The formation of a strategy for facilitating the development of small business is the quintessence of improving the process of facilitation and should be based on the results of assessing the degree of risk of doing business by small business entities. The final stage of this model is estimation of the parameters of small business and its general condition in comparison with the initial parameters, as well as by calculating the indicators of the evaluation of the facilitation for the efficiency of the facilitation measures. The process of small business facilitation, presented as a model, is cyclical and should be repeated in the slightest fluctuation of the initial parameters.