Універсальність і внутрішня форма фразеологічних моделей

Abstract

Статтю присвячено дослідженню засобів творення універсальності та внутрішньої форми фразеологічних моделей, що складають мовну картину світу і є підсистемою, в якій кожна фразема виконує певні функції в описі реалій навколишньої дійсності. Місце кожного усталеного звороту в цій підсистемі визначає як його екстралінгвальний зміст, так і системний характер самої мови, який регулює відношення між різними мовними знаками. Властивість універсальності базується на твердженні про те, що у світі немає мови, в якій би не було усталених зворотів, у яких простежується невивідність цілісного значення фраземи з суми лексичних значень її компонентів та їхньої семантичної сполучуваності. У фразеологічній моделі людина усвідомлює себе невід’ємною частиною навколишнього світу і сприймає його як відображення свого існування. Внутрішня форма при цьому є образним описом предмета, явища або фрагмента світу, на тлі яких цілісне значення лексики сприймається як узагальнено переносне. Образність внутрішньої форми, що мотивує загальну цілісність семантики фразеологічної одиниці, спирається на наявність механізму порівняння реалій у позамовній дійсності, які стають еталоном або антиеталоном якості, стану, дії чи описуваної ситуації. Автор доходить висновку про те, що фраземи у стислій формі своїх моделей здатні фіксувати, зберігати в собі й передавати великий обсяг різноманітної інформації, яка віддзеркалює як універсальний, так і унікальний та неповторний досвід життя різних народів, окремих їх представників і навіть цілих поколінь.

The article deals with the means of creating universality and inner form of phraseological models, participating in building up a world model in which each phrase performs certain functions in the description of realia, belonging to the interpretation of the world around. The place of every set phrase in this subsystem defines both its extralinguistic contents and a systemic character of the language itself, which regulates the relations among different language signs. The property of universality is based on the assumption that there is no language in the world, lacking set phrases in which the indeducibility of the integrated phrase meaning would not be based on the sum of its semantic components. In the phraseological model a person realizes himself or herself as a part and parcel of the world around and perceives it as a reflection of its existence. The inner form at it is a figurative description of an object, phenomenon or a world fragment against the background of which the integrated lexeme meaning is perceived as standardly figurative. The figurativeness of the inner form that motivates the general semantic integrity of a phraseological unit is based on the availability of the device of comparing realia in the extralinguistic world, which become the model or antimodel of quality, state, action or the description of some situation. The author concludes, that phrases in the compact form of their models are able to fix, preserve in themselves and spread an enormous scope of versatile and unique as well as unrepeated experience of peoples’ life, their individual representatives and even whole generations.