Образ чоловіка-детектива в інтерпретації Дороті Сейерс та Ірен Роздобудько

Abstract

У статті проаналізовано типологічні подібності та відмінності презентації образу чоловіка-детектива в детек- тивних романах «Смертельна отрута», «Де буде труп?», «Повернення в Оксфорд» Дороті Сейерс і «Пастка для жар-птиці» («Мерці»), «Ескорт у смерть», «Подвійна гра в чотири руки» Ірен Роздобудько. Досліджено історико- літературні джерела образу британського детектива – Пітера Уімзі. Визначено й описано основні засоби творення літературного героя письменницями Дороті Сейерс та Ірен Роздобудько. Встановлено, що обидві письменниці пре- зентують чоловіків-детективів з використанням власних висловлювань, мови своїх персонажів, епізодичного пси- хологічного аналізу, пейзажу, екскурсу в минуле чоловіків-детективів. Окрім того, британська письменниця завжди використовує епіграфи у своїх творах як засіб презентації літературних героїв, а Ірен Роздобудько схиляється до використання ліричних відступів.

The article analyzes the typological similarities and differences in the presentation of the image of the male detective in the detective novels “Strong Poison”, “Have His Carcase”, “Gaudy Night” by Dorothy Sayers and “A Trap for the Firebird” (“The Dead”), “Escort to Death”, “Double Play by Four Hands” by Irene Rozdobudko. The historical and literary sources of the image of the British detective – Peter Wimsey – are revealed. The main means of creating a literary hero by the writers Dorothy Sayers and Irene Rozdobudko are identified and described. In particular it has been established that both writers present male detectives using their own words, the language of their characters, episodic psychological analysis, the landscape, the excursion into the past of male detectives. In addition, the British writer always uses epigraphs in her writings as the means of presenting literary heroes and Irene Rozdobudko tends to use lyrical digressions.