Назви календарно-обрядових свят у говірках Закарпаття

Abstract

У статті здійснено семантичний, словотвірно-етимологічний та лінгвогеографічний аналіз назв кален- дарно-обрядових свят (хрононімів), поширених у говірках Закарпаття, відповідно до 4 циклів – зимового, весняного, літнього та осіннього. Зроблено висновок, що переважна більшість календарно-обрядових свят утворилася на власно- му мовному ґрунті від праслов’янських основ. Вагомим чинником розвитку календарної обрядовості на Закарпатті є активний вплив християнської релігії, яка відіграє все більшу роль у формуванні суспільної свідомості. Це підтвер- джує і значна кількість номінацій, мотивованих іменами святих, яких згадують того чи того дня.

The article deals with semantic, word-forming, etymological and linguo-geographical analysis of the names of calendar-ceremonial holidays (chrononyms), widely spread in Transcarpathian patoises, according to 4 cycles – winter, spring, summer and autumn. Ukrainian calendar traditions, customs and ceremonies constitute that important material, that has been preserving our national mentality for centuries. Therefore, their study has not lost its topicality, allowing to trace the history of the origin, formation and the development of the outlook of the native people. Despite the fact that linguists, historians, folklorists, ethnographers, ethnologists have been interested in calendar rituals, a detailed description of the nomination as well as denotative and process composition of the rites of each individual period in the areal aspect is still necessary for a comprehensive study of the national calendar. The specificity of the process of nomination of calendar holidays in Transcarpathia is that chrononyms of Christian origin, which are replaced by ancient names of holidays, seasons, sacral and profane temporal shades, predominate here. The overwhelming majority of nominations of calendar units (holidays, set days, periods) occur under the names of saints being mentioned on this or that day: Nicholas’s day, Annas conception, Vasyl’s, Yuriy’s, Peter’s, Ilya’s days and many others. Less number of calendar-time chrononyms is represented by Church-Slavonic lexemes: Uvedenije, Blahovishchennya, Vosnesenije, Preobrazhenije, Vozdvyzhenije. Many names of calendar and ceremonial holidays are formed on their own linguistic basis or are of a Slavic origin. A lot of the names of these holidays still preserve their ancient pagan traditions, despite the noticeable quot; christianization quot; of the folk calendar.