Lexical units denoting paralanguage elements of communication

Abstract

Однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є аналіз комунікативної діяльності людини загалом та взаємозв’язку вербальних та невербальних засобів комунікації зокрема. Аж до початку 21 століття дослідженням проблем невербальної комунікації займалися психологи. І тільки нещодавно особливості невербальної комунікації стали об’єктом пошуку лінгвістів. Актуальність наукової розвідки зумовлена також загальною орієнтацією сучасної лінгвістики на аналіз одиниць, наявних у мові для номінації результатів пізнавальної діяльності людини. Мета дослідження – провести аналіз мовних одиниць, які вживаються для вербалізації паралінгвальних елементів комунікації в сучасній англійській мові. Матеріалом дослідження слугували 56 лексичних одиниць (дієслова, іменники, прикметники, прислівники), які відображають характеристики мовлення людини. При відборі матеріалу дослідження ми зверталися до лексикографічних джерел, а також розглядали приклади використання мовних одиниць у сучасних англомовних текстах. Нами зафіксовано низку лексем, які вживаються для вербалізації різноманітних характеристик мовлення. Для позначення грубої, агресивної манери спілкування використовуються такі мовні одиниці: to snarl, to grumble, to chide, to say sharply, to grouch, to grouse тощо. Ми виявили тільки по 1 прикладу використання цих лексем. У ході аналізу зафіксовано також ряд мовних одиниць, які вживаються для вербалізації таких емоційних категорій, як плач, сміх та крик. Акустичні характеристики голосу відображені у таких лексичних одиницях: to grumble, to murmur, to sniff, to twang та ін. Мовчання виступає одним із компонентів паралінгвістики. Для його актуалізації вживаються, зокрема, іменники pause, stop, break, interval, stillness, silence, interruption, дієслова to stop, to pause, to interrupt .

Nonverbal communication is the process of sending and receiving messages between two or more people without the use of words. We can communicate in a variety of nonverbal ways including our posture, gestures, facial expres- sions, touch, eye contact, and intonation. Research suggests that nonverbal communication makes up over 60-70% of all that we communicate. In other words, how we say something is often more important than what we say.Paralanguage is considered to be one of the components of non-verbal communication, which goes beyond the specific spoken words. It includes pitch, amplitude, rate, and voice quality of speech. Paralanguage reminds us that people convey their feelings not only in what they say, but also in how they say it. The present research paper is devoted to the study of the verbalization of paralanguage as the component of non-verbal communication in English.The topicality of the paper is preconditioned by the general orientation of modern linguistics on the analysis of the ways and means a language possesses for the nomination of different properties of speech which, in their turn, proved to be an important means of non-verbal communication. The aimof the research is to provide an analysis of language units, used for the nomination of paralanguage components of communication in Modern English. The subject of the inves- tigation is represented by the analysis of language units used for the verbilazation of paralanguage elements. The object of the research is lexical units verbalizing paralanguage components of non-verbal communication in Modern English. Primary attention is focused on the analyses of the lexemes representing different properties of the voice. As far as paralanguage con- siders the acoustic properties of the voice, we have considered the functioning of the lexemes, which in combination with the adverbs also demonstrate a variety of feelings and emotions of the speakers. We have also fixed lexical units used to verbalize shouting, crying, laughing.The acoustic aspect of voice found the reflection in such units as: to grumble, to murmur, to sniff, to twang etc. In the course of the analysis we have also fixed lexical units used for the nomination even of the absence of speech. Being the component of paralanguage silence finds its manifestation in a number of lexical units, each of which demonstrates certain functional characteristics.