Періодизація становлення фразеології як розділу мовознавства

Abstract

The article deals with periodization of forming phraseology as a branch of linguistics. The object of its study is set phrases, designating semantically bound word combinations and sentences. A relatively new division of linguistics, having these units under consideration, came into being in the 40-s of the last century. Since that time all the phrase researches have been singling out the following set phrase properties as non-monomiality, idiomaticity and stability of accurance. In the next quarter of the century phraseology was going through the intensive period of its classic development, connected with the activities of the whole Pleiad of linguists belonging to V. Vinogradov’s school of thought: V. Arkhangelsky, V. Zhukov, A. Koonin, A. Smirnitsky, V. Telia, I. Chernyshova, N. Shansky, etc. An important task of this school was revealing lexico-syntactical distinctions of set phrases from free word groups, on the one hand, and also discovering differences of phrase meanings as nominative language units from word meanings, on the other. The main goal of the first ‘classical period’ of phraseology development was singling out the object of phraseology as an independent linguistic discipline and differing it from words and word groups. From the middle of the 70-s and the beginning of the 80-s the centre of attention set to phrase researchers shifted to the direction of the study of the content and functional aspects of language phenomena. This period is connected with the tendency to consider the phrase material in its functional speech usage and also introduce methods, representing lexis and semantics in their interactions in the course of forming utterances and texts. The essence of this period in phraseology development is the realization of the necessity of phrase description in the real speech usage and search for appropriate methods of modeling this process. The basic task of phrase researchers of this postclassical period remained the necessity of solving the problems of searching structural and systemic criteria of defining phrase specificity with the aim of drawing a boundary line between free word groups and establishing the signs of systematic character of the units both within a phraseological stock and in its interaction with a lexico-semantic language system. Thus, phraseology in the postclassical period accumulated new information about its object of study. At present a new approach to considering phraseological meaning – cognitive has come into being and a scholarly apparatus in creating methods of studying functional and cognitive possibilities of phraseological word groups. This apparatus includes such notions as concept, typology of concepts, conceptosphere, conceptual analysis, etc. A concept is the basis cognitive essence which enables connecting the idea (sense) with the language units used, phraseological word groups inclusive. The author draws a conclusion that the study in this direction may give a more complete idea about the national specificity of phraseological units in different languages.

У статті йдеться про особливості періодизації у вивченні фразеології як розділу мовознавства, що має порівняно нетривалу історію з 40-х років минулого століття. Автор описує три періоди такого вивчення: класичний, посткласичний і когнітивний. Перший «класичний» період (40-і – середина 70-х років минулого століття) характери- зувався намаганням обґрунтувати місце фразеології на основі рівневої стратифікації її одиниць або описати її корпус як низку фразеологічних підсистем мови, з яких найбільш чітко окресленим виявився корпус ядра фразем-ідіом. Із другої половини 70-х до початку 80-х років ХХ ст. фразеологічні дослідження були спрямовані на вивчення змістової та функційної сторін фразем. Новий ракурс розгляду фразеологічного значення, який уперше дав про себе знати в кінці минулого – на початку ХХІ ст., – когнітивний. Його науковий апарат використовується у створенні методики до- слідження функційно-когнітивних можливостей фразеологічних одиниць у різних мовах.