The corpus-based analyis in legal discourse studies

Abstract

The article deals with the methods normally associated with corpus linguistics and their application in legal discourse analysis. Some of them can be effectively used by researchers of legal language. Our analysis is based on the empir- ical data of legal documents, namely contracts. We have analizedhow processes such as collocation and concordance help to identify common features of representation in legal documents as well as direct analysts to representative texts in order to carry out qualitative analysis. The article outlines a possible framework for application and successful usage of corpus approaches, techniques and methods by legal discourse researchers. We demonstrate that the variety of legal texts may include various and quite different characteristics of legal genres, such as different modes (speech, writing) and production circumstances in which legal genres are usually formed, different participants and relationships among them, or different communicative aims. Nevertheless, these are not the only differential peculiarities of legal texts, but most of them differ considerably in terms of their linguistic characteristics which can be defined if corpora and quantitative methods are used as tools for a corpus-based investigation of legal documents.Among the useful corpus linguistic techniques and tools one can use for legal discourse studies are the keywords, the concordance, the collocation display. Both register and genre perspectives have been integrated into the corpus-based study of contracts. In the genre perspec- tive a macrostructure, i.e. format has been outlined. From a register perspective, several distinctive lexico-grammatical features have been defined in the language of contracts.The latter are characterized by long sentences, impersonal constructions, con- joined phrases and words (usually nouns) resulting in an exceptionally dense use of technical vocabulary, multiple negation, the use of shall, etc.

У статті розглядаються методи, які зазвичай асоціюються з корпусною лінгвістикою, та можливість використання їх для вивчення юридичного дискурсу. Деякі з методів дослідники ефективно застосовують під час аналізу юридичної мови. Наше дослідження ґрунтується на текстах юридичних документів, зокрема контрактів. Ми з’ясували, що такі процеси, як сполучення слів та узгодженість між ними, допомагають визначити спільні риси, які характеризують мову юридичних документів, і водночас спрямовують дослідників на здійснення кількісного аналізу. Стаття окреслює для дослідників юридичного дискурсу можливу структурну модель застосування та успішного використання деяких підходів, технік та методів корпусної лінгвістики. Різні типи юридичних текстів можуть мати цілком відмінні характеристики багатьох юридичних жанрів, зокрема різні форми (усну, письмову), обставини, за яких вони були сформовані, різних учасників і відносини між ними та різні комунікативні цілі. Незважаючи на це, не тільки такі характеристики становлять визначальні відмінності юридичних текстів, а також більшість із них значно відрізняється щодо лінгвістичних особливостей, які можна визначити, застосовуючи методи та техніки корпусної лінгвістики. Серед корисних і продуктивних технік та інструментів для вивчення саме юридичного дискурсу можна відзначити ключові слова, сполучення слів та ряди узгодженості між словами. Обидва плани реєстру та жанру було залучено до корпусного аналізу контактів. Із жанрової перспективи виділено макроструктуру контракту, тобто його формат. У плані реєстру було визначено основні лексико- граматичні риси контрактів. Останні характеризуються довгими і складними реченнями, безособовими конструкціями, об’єднаними фразами і словами (зазвичай іменниками), використання згаданих засобів спричиняє щільне уживання технічного вокабуляру, подвійні заперечення, використання shall тощо.