Роль маркерів пошкодження ендотелію в прогнозуванні гострого післяопераційного панкреатиту після прямих втручань на підшлунковій залозі з переважним ураженням її головки

Abstract

Дослідження виконано у 18 хворих на хронічний панкреатит та 14 хворих на рак підшлункової залози. Ре- зультати досліджень вказують, що хронічний панкреатит і рак підшлункової залози поєднані з розвитком ендотеліальної дисфункції, яка протікає на фоні активації процесів перекисного окислення ліпідів, накопи- чення активних форм кисню та токсичних продуктів обміну NО2, NО3, NН3 і інших, які корелюють із ступе- нем тяжкості перебігу хвороби і наявності ускладнень захворювання. Пацієнти з наростаючим рівнем VEGF мають сприятливий прогноз, оскільки при наявному обсязі деструктивних змін у підшлунковій залозі і рівні ендотоксикозу організм формує обмежувальний бар’єр навколо вогнищ деструкції, ендотелій зберігає ре- гуляторну здатність. Зниження VEGF в плазмі крові при гострому післяопераційному панкреатиті свідчить про недостатній функції ендотелію і може служити маркером розвитку SIRS. Це також свідчить про те, що в сформованих умовах організм хворого не здатний вибудувати повноцінний обмежувальний бар’єр навколо вогнищ деструкції в підшлунковій залозі. Надалі це призводить до прориву медіаторів і ендотоксинів з во- гнища запалення в системний кровотік і викликає розширення зони ушкодження і обваження SIRS. Ключові слова: гострий післяопераційний панкреатит, ендотеліальна дисфункція, прогноз