Характеристика забезпеченості сільського населення передгірської та гірської географічних зон Закарпаття долікарською медичною допомогою

Abstract

Мета роботи: дослідити рівень забезпеченості сільського населення передгірської та гірської географічних зон Закарпаття долікарською медичною допомогою, проаналізувавши такі чинники, як достатня/недостатня наявність фельдшерсько-акушерських пунктів, їхня укомплектованість медичним персоналом і задовільний/незадовільний стан проїзних доріг до населених пунктів зазначених територій. Матеріали та методи. При виконанні роботи було використано медико-статистичний метод, а також методи структурно-логічного та компаративного аналізу статистичних даних. Матеріалами дослідження слугували дані галузевої статистичної звітності за 2016—2018 рр. Результати. У 345 селах Закарпатської області проживає 503,1 тис. постійного населення, із якого 238 207 (47,3 %) складають чоловіки та 264 893 (52,7 %) жінки. Долікарська медична допомога надається середніми медичними працівниками фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), які забезпечують 34,70 % сіл передгірської та 57,69 % гірської географічної зони Закарпатської області. У передгірській зоні у ФАПах введено 40,25 посад фельдшерів, 42,25 посад медичних сестер, 5 посад акушерів. У гірській зоні У ФАПах введено 36,0 посад фельдшерів, 38,25 посад медичних сестер, 10,5 посад акушерів. Рівень укомплектованості посад високий. У розрізі адміністративних районів передгірської географічної зони кількість звернень до середніх медичних працівників на одну зайняту посаду коливається від 1378 у Перечинському до 4216 у Свалявському районах. Гранична різниця складає 3,06 разу. У розрізі адміністративних районів гірської географічної зони кількість звернень до середніх медичних працівників на одну зайняту посаду коливається від 2243 у Рахівському до 5786 у Міжгірському районах. Гранична різниця складає 2,58 разу. Висновки. Загалом, незважаючи на те, що в ході дослідження було виявлено задовільний стан і доріг, і кількості ФАПів та їхньої укомплектованості середнім медичним персоналом, слід розуміти, що навіть незначні скорочення як пунктів, так і посад середнього медичного персоналу в них, а також з огляду на кількість непроїзних доріг необхідно постійно здійснювати моніторинг ситуації з надання долікарської медичної допомоги у передгірській та гірській географічних зонах Закарпаття й вчасно вирішувати нагальні проблеми. Крім того, рівень забезпеченості сільського населення передгірської та гірської географічних зон долікарською медичною допомогою необхідно врахувати у ході проведення реформи системи надання медичної допомоги населенню.