Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/28593
Title: Франко-норманська кавалерія ХІ-початку ХІІстоліття і виникнення рицарської тактики кінного бою на матеріалі візуальних джерел
Other Titles: The franco-norman cavalry in 11th – beginning 12th сenturies and Origin of mounted shock combat as it concerns in visual sources
Authors: Гуцул, Володимир Миколайович
Keywords: Франко-нормани, армована кіннота, рицарська зброя, таранний бій
Issue Date: 2019
Publisher: Видавництво УжНУ "Говерла"
Citation: Гуцул, В. М. Франко-норманська кавалерія ХІ-початку ХІІстоліття і виникнення рицарської тактики кінного бою на матеріалі візуальних джерел [Текст] / В. М. Гуцул // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія / відп. за вип. Н. П. Керецман. – Ужгород : Говерла, 2019. – Вип. 2 (41). – С.46-63. – Бібліогр.:с.61-62 (45 назв). – Рез. англ.
Series/Report no.: Історія;
Abstract: У статті розглядається комплекс візуальних джерел ХІ – початку ХІІ століття, пов’язаних з франко- норманською армованою кіннотою. A саме – мініатюри Родезької (Roda Bible) та Ріполлійської (Ripoli Bible) Біблій (обидві північно-каталонського походження, пов’язані із скрипторієм монастиря св. Петра у м. Ріпол), так званий килим з Байє (довжиною 72 метрів, виконаний в останній третині ХІ ст. який зображає передісторію та хід норманського завоювання Англії з особливим акцентом на битву під Гастінгсом (1066 р.), а також рельєфах фасаду кафедрального собору святого Петра у м. Ангулемі. В статті аналізуються зображені там предмети озброєння, спорядження, мілітарні практики їх застосування, а також прослідковується динаміка їх змін, зафіксована візуальними засобами. Ці джерела чітко і послідовно фіксують новації в озброєнні вершника та кінному бою, що з’явилися протягом ХІ ст. – стремена з довгими путлищами і сідло з високими луками. Перші дозволяли вершнику випростати ноги і впертися нижньою частиною спини у задню луку другого, що надавало комбатанту значно надійнішої опори; мигдалевидний щит, котрий почали носити в бою не в руці, але на шийному ремені, що звільняло ліву руку комбатанта для точнішого керування конем; кушування списа і таранний удар ним. Роль франко-норманів у розповсюджені цих прийомів у найвіддаленіші куточки «християнського світу» була вирішальною. Інтеграція норманських еліт у франкський культурний простір автоматично відкоригувала їх бойові практики. Як це помітив Метью Стрікленд, протягом Х –ХІ ст. відбувався перехід від вікінгзьких бойових традицій, базованих на використанні бойових кораблів до франкських, основою яких було використання бойових коней. Тоді як виведення і утримання бойових коней в належній формі надзвичайно копітка і коштовна справа, і для росту їх поголів’я недостатньо одного ентузіазму, навіть монаршого. Саме від початку ХІ ст. історики економічних та демографічних процесів фіксують потужний господарчий та виробничий підйом на середньовічному Заході. Від початку ХІ ст. норманські герцоги мали для впровадження ефективних, проте дорогих воєнно-технологічних новацій, на зразок важкої кавалерії, достатньо як економічної потужності так і мілітарної заангажованості. Ключові слова. Франко-нормани, армована кіннота, рицарська зброя, таранний бій.
The article deals with the complex of visual sources of the XI - the beginning of the XII century, connected with the Franco-Norman armored cavalry. Namely, miniatures of the Roda Bible and the Ripoli Bible Bibles (both of North Catalan origin related to the scripture of St. Peter's Monastery in Ripol), the so-called the Bayeux Tapestry (72 meters long, made in the last third) XI century depicting the prehistory and the course of the Norman conquest of England with special emphasis on the Battle of Hastings (1066), as well as reliefs of the facade of St. Peter's Cathedral in Angouleme. The article analyzes the weapons and equipment depicted, the military practices for their use in battle, and also traces the dynamics of their changes, recorded by visual sources. These sources clearly and consistently capture the innovations in rider and equestrian weapons that emerged during the XI century - stirrups with long bows and a saddle with high bows, the first allowed the rider to straighten his legs and rest his lower back in the back bow of the second, which gave the combatant much more reliable support; an almond-shaped shield, which began to be worn not in the hand but in the neck strap, which released the left hand of the combatant for more precise control of the horse; biting the spear and ramming it. The role of the Franco-Normans in the dissemination of these techniques to the remotest corners of the "Christian world" was crucial. The integration of the Norman elites into the Frankish cultural space developed their fighting practices. As Matthew Strickland observed, during the X-XXI centuries. there was a shift from Viking fighting traditions based on the use of warships to Frankish ones, the basis of which was the use of fighting horses. While raising and keeping fighting horses in proper form is extremely painstaking and costly, there is not enough enthusiasm, even monarchy, to grow their livestock. From the beginning of the XI century. historians of economic and demographic processes record a powerful economic and industrial boom in the medieval West. From the beginning of the XI century. the Norman dukes had sufficient economic power and military involvement to implement effective, but expensive military and technological innovations, such as heavy cavalry. Keywords: Franko-Normans, armored cavalry, chivalric arms and armor, mounted shock combat.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/28593
Appears in Collections:Науковий вісник УжНУ Серія: Історія Випуск 2(41) - 2019

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Гуцул, В. М. Франко-норманська кавалерія..pdf1.01 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.