Розвиток міграційних процесів в Європі та Україна

Abstract

Розглянуто проблему сучасної міграційної кризи в країнах ЄС, основні загрози безпеки зовнішніх кордонів ЄС та загострення міжетнічних конфліктів. Проаналізовано сучасну міграційну політику країн ЄС, розкрито основні підходи до вирішення міграційних проблем, висвітлено проблеми інтеграції мігрантів у європейські суспільства, заходи, які застосовують окремі європейські держави у боротьбі із нелегальною міграцією, а також наголошено на необхідності вдосконалення сучасної міграційної політики країн ЄС, розробки нових умов та принципів адаптації мігрантів, що застосовуватимуться Україною. Відзначено, що прагнення України стати рівноправним членом світової та європейської спільноти вимагає від нашої держави неухильного дотримання міжнародних угод та стандартів у сфері захисту прав людини, одним з яких є свобода вільного переміщення громадян. Україна, в силу свого геополітичного розташування, стала транзитною країною для багатьох шукачів кращого життя. У цьому потоці певний відсоток становлять люди, що змушені шукати притулок. Ці люди не можуть розраховувати на захист своїх урядів, і в цьому відрізняються від інших мігрантів, у яких би тяжких умовах ці мігранти не знаходилися, а також від інших груп людей, які мають потребу в гуманітарному захисті. Також автор намагається проаналізувати питання нелегальної міграції до країн європейського континенту, що було викликано і спровоковано напливом біженців із територій, де активно ведуться військові дії та масові збройні конфлікти; робиться спроба висловлення пропозицій та шляхів їх розв’язання. Також сформульовано поняття «європейська міграційна криза», що застосовується для визначення ситуації, яка склалася в країнах Європейського Союзу внаслідок процесів нелегальної міграції біженців. Проаналізовано ключові проблеми нелегальної міграції, розглянуто основні заходи, що здійснюються ЄС задля врегулювання напливу мігрантів, визначено рівень їх ефективності. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення міграційної політики як на рівні країн-учасниць ЄС, України, так і Європейським Союзом загалом. Ключові слова: міграція, міграційна криза, Європейський Союз, інтеграція мігрантів, нелегальна міграція, біженці, Україна.

The problem of the current migration crisis in the EU countries, major threats to the security of the EU's external borders and aggravation of interethnic conflicts are considered. The paper analyses the current EU migration policy, reveals the main approaches to solving migration problems of Ukraine. The challenges of migrants’ integration in European societies, the measures applied by some European countries in tackling illegal migration are highlighted, as well as the necessity of improving the EU countries’ modern migration policy, the development of new conditions and principles for migrants’ adaptation to be applied by Ukraine. In 2015 – 2019, the issue of migration, as never before, was put on the agenda of the media, international organizations and individual countries. Due to the sharp increase in the number of asylum seekers in the EU, this phenomenon has been called the «European migration crisis». The migration crisis that has spread around Europe over the past few years remains a burning issue on the agenda. In the course of solving the problems of illegal migration, the European countries were divided into two opposing camps. One of them includes the states that cannot withstand a burden of such a large number of refugees and take various measures to restrict the number of migrants. Another seeks to help migrants find their place in society, even though this entails significant economic and social costs and exacerbates the socio-economic situation within countries. Does the migration crisis today threaten the security of the Europeans and is it possible to find a solution to this problem by means of the European community’s joint efforts? As refugees are currently looking for new ways of migration, the question remains whether Ukraine will stay sideways to this process. In this context, the issue of the migration policy crisis in the EU becomes even more acute. Over the next few decades, there will be observed a tendency of migrants’ increased flows from the Middle East and Africa to Europe. In 2018, according to the preliminary data and expert estimates, there have been about 60 million migrants on the territory of the EU, 35 million of which are from the countries outside the EU. Among them there are almost 3 million asylum seekers and refugees. The EU countries, which do not perceive immigration as an urgent problem for their own residents, comprise the Baltic States, Spain and Portugal. At the same time, countries in the epicenter of the refugee crisis, in particular Germany, Italy, Hungary and Austria, consider migration policy to be one of their priority activities. Thus, attention should be paid to the migration policy of such an influential country as Germany, which, according to the European Parliament, provided international protection to more than 70% of those who arrived to Europe. To date, the Italian Minister of the Interior is taking measures to restrict the number of illegal migrants in the country. Hungary also acts as an irreconcilable opponent of receiving illegal migrants in their territories by adopting an amendment to their constitution prohibiting refugees’ organized resettlement on the country’s territory. Together with Hungary, the Czech Republic also denied its intention to promote deportation of migrants registered in other EU countries from the German territory. Apart from this, the migration crisis continues in France. Paris is currently refusing to give in to the pressure of other players in solving the problem of refugees, while the number of asylum seekers in France is steadily increasing. To date, the occupancy level of migrants’ temporary detention centers has reached almost 100%, which is why France is pursuing a fairly rigorous policy regarding the reception of illegal migrants. There is also an expected increase in disparities among the European countries regarding the allocation of refugee admission quotas and the costs of eliminating the migration crisis. It is predicted that terrorist threats, dissatisfaction with the migration policies of their countries, and growing anti-immigrant sentiment among ordinary Europeans will lead to an increase in the role and influence of right-wing (ultra-right), nationalist (ultra-nationalist) parties (movements and unions) in the unions. This will result in serious changes both in the EU as a whole and in individual member countries. In the first place, the migration policies of the countries, traditionally considered open to migration, will become stricter. In addition, the deepening of the Schengen crisis should be expected, which will probably cause the renewal of the ongoing control over certain parts of the national borders. The European community needs common denominators and consensus to stop looking for situational solutions, but to develop a long-term strategy that will consist not only of strengthening the sea borders, the resettlement program and the implementation of integration mechanisms for those who have already arrived to Europe, but also in building and resource provision of such mechanisms. Keywords: migration, migration crisis, European Union, migrants’ integration, unlegal migration, refugees, Ukraine.