Різноаспектість класифікаційних ознак концепту

Abstract

У статті здійснено спробу узагальнити наукові підходи до сутнісного розуміння концепту насамперед крізь призму компонентності з окресленням концептуальних ознак об’єктивного чи суб’єктивного світів. Виявлено, що науковці вважають такий підхід не лише необхідним, а й достатнім для ідентифікації предмета чи явища під час класифікації концептів на мотивувальні, образні, поняттєві й ціннісні з доповненням їх такими ознаками, як спеціалізовані етнокультурні та соціокультурні, неспеціалізовані й універсальні. Концептуальні ознаки в мовознавстві досліджуються й обґрунтовуються насамперед за допомогою значення слів і їх складових елементів, а також крізь призму різноаспектних особливостей концепту, лінгвістичних підходів до його інтерпретації, притаманних йому властивостей. При цьому структура концепту зумовлюється його ядровою побудовою як основою та периферією як сукупністю поєднання культури, традицій, особистісного й загальнолюдського надбання. З’ясовано, що в лінгвістичній літературі трапляється класифікаційний поділ концепту за ознаками однорівневості, багаторівневості та сегментності. Водночас відбувається диференціація ознак концепту за уявленнями, схемами, поняттями, фреймами, сценаріями (скриптами), гештальтом. Розкрито сутність концепту з його поділом на фактуальні елементи, що дає нам змістово наповнену інформацію про певні події, явища та процеси, відображені у свідомості людини через її світосприйняття. Зазначений підхід має доступний характер для сприйняття змістово-фактуальної інформації, яка базується на теоретико-науковій інтерпретації дійсності з власним баченням концепту як ментального утворення та мовно-мисленнєвої одиниці в сучасній англомовній картині світу. Дослідження підтверджує, що змістово-фактуальні елементи концептуально роз’яснюють авторське бачення й розуміння взаємозумовленості явищ і процесів у мовознавстві з урахуванням їхніх причинно-наслідкових зв’язків, а також формує пізнавальний і творчий підхід із переосмисленням окремих фактів та ставлення до зазначених процесів. Ключові слова: класифікаційні ознаки, концепт, різноаспектність, мовознавство, наукові підходи.

The article attempts to generalize scientific approaches to the formation of the classification feature of the concept, first of all, through the prism of componantality with the outlining of the conceptual features of the objective or subjective worlds. It was discovered, that scholars consider such an approach not only necessary, but also sufficient to identify the subject or phenomenon, classifying them as motivational, figurative, conceptual and value, while supplementing them with such features as specialized ethno-cultural and socio-cultural, non-specialized and universal. Conceptual features in linguistics are investigated and substantiated primarily through the meaning of words and their constituent elements, as well as through the prism of different aspects of the concept, linguistic approaches to its interpretation, inherent properties of it. In this case, the structure of the concept is determined by its sound structure as the basis and periphery as the combination of culture, traditions, personal and universal property. It was investigated that in the linguistic literature, the classification division of the concept is found on the basis of one-level, multilevel and segmental features. Along with this happens the differentiation of the features of the concept by representations, schemes, notions, frames, screenplays (scripts), gestalt. The essence of the concepts revealed with its division into factual elements, which gives us meaningful information about certain events, phenomena and processes reflected in the human consciousness through its world perception. This approach is accessible to the perception of content-factual information, which is based on theoretical-scientific interpretation of reality with its own vision of the concept as the mental formation and the linguistic-thinking unit in the modern English-language picture of the world. The research confirms that the content-factual elements conceptually explain the author’s vision and understanding of the interdependence of phenomena and processes in linguistics, taking into account their causal relationships, and at the same time forming a cognitive and creative approach with a rethinking of certain facts and attitudes toward these processes. Key words: classification marks, concept, linguistics, scientific approaches.