Релігійний фактор у міжнародних відносинах

Abstract

У статті проаналізовано роль релігійного фактора в міжнародних відносинах, особливості впливу церкви та релігії на політику та взаємини країн у різних частинах світу, повернення релігії в глобальну політику. Проаналізовано мусульманський фактор у міжнародних відносинах; особливості дипломатії Ватикану та підйом глобального католицизму, роль у вирішенні міжнародних конфліктів та суперечок; основні аспекти євангелічного відродження на прикладі США, опис ролі та місця цього напряму в політичній системі США. Визначено роль та місце глобалізації та глобальних процесів у розвитку релігійного чинника в світі; особливості впливу релігії в країнах Азії на прикладі Китаю та Індії. У статті описано роль мусульманського фундаменталізму, охарактеризовано Ісламську державу та її деструктивний вплив на світову спільноту. Як вітчизняні, так і зарубіжні науковці часто вказують на історичне значення релігії у міжнародних відносинах стосовно хрестових походів, ісламського халіфату та інших подій та громад. Однак через поширеність тези про секуляризацію та пов’язані з цим припущення просвітництва вчені політології та міжнародних відносин, зокрема, ігнорували релігію в сучасних політичних питаннях. Але багато важливих подій, які відбувалися на арені міжнародних відносин, серед яких – розпад Радянського Союзу, змусив науковців з міжнародних відносин відвернутись від ідеологічних суперечок між капіталізмом і комунізмом і звернути увагу на роль інших важливих факторів у міжнародних відносинах, у тому числі релігійних. А праця «Зіткнення цивілізацій» Семюеля Хантінгтона та події 11 вересня 2001 р. лише посилили інтерес до взаємозв’язку між релігією та міжнародними відносинами.