Об’єкт злочинів, що посягають на державну охоронну діяльність

Abstract

У статті аналізуються основні наукові підходи, які існують у кримінальному праві нашої країни щодо визначення поняття об’єкта злочину. На підставі аналізу чинного законодавства про кримінальну відповідальність робиться висновок про зміст державної охоронної діяльності як об’єкта злочину. Надається авторське визначення об’єкта злочинів, які вчиняються у сфері державної охоронної діяльності. Наголошується на тому, що злочини проти державної охоронної діяльності посягають не на суспільні відносини у цілому, а на їхні окремі складові елементи. Такими елементами виступають: носії або суб’єкти відносин; предмет, із приводу якого існують відповідні суспільні відносини;суспільно значуща діяльність або соціальний зв’язок як зміст цих відносин. Шкода об’єкту злочину може бути заподіяна шляхом протиправного впливу хоча б на один із вказаних елементів суспільних відносин, який називають «зовнішнім впливом». В інших випадках такий вплив здійснюється ізсередини («внутрішній вплив»). Його здійснюють суб’єкти таких суспільних відносин, унаслідок чого трапляється розірвання встановлених і визначених соціальних відносини між суб’єктами. Найчастіше такі злочини вчиняються спеціальними суб’єктами. Наголошується на тому, що державна охоронна діяльність повинна визначатися як вид поліцейської «силової» діяльності, що спрямована на протидію злочинам та іншим правопорушенням. До її основних ознак віднесено такі: спрямованість на охорону прав та свобод громадян, законності та правопорядку, усіх врегульованих правом суспільних відносин; реалізується на підставі та відповідно до закону і переважно у відповідній процесуальній формі; під час її здійснення застосовуються, як правило, правові засоби; здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами на професійній основі. Саме така державна охоронна діяльність розглядається як об’єкт злочинів, що досліджуються.