Ссавці Карпат у Червоній книзі України

Abstract

Проаналізовано обсяг теріофауни Українських Карпат, яка включає 77 видів із 19 родин. Попередній контрольний перелік видів ссавців Східних Карпат (1997 р.) переглянуто у бік його скорочення на 5 видів, які поширені лише у передгір’ях або давно не реєструються у регіоні, а також у бік доповнення його 4 новими видами з числа адвентивних видів та видів- двійників. Згідно з ІІІ виданням Червоної книги України (2009), 39 видів ссавців, поширених у Карпатах, отри- мали охоронний статус. Новий «червоний» перелік 2009 року збільшив частку раритетних видів ссавців рівно удвічі (було 20 видів), і його основу складають кажани (24 види), хижі (7 видів) і гризуни (5 видів). У переліку є 5 видів, поширення яких в Україні станом на 2009 р. обмежене лише Карпатами — Spalax graecus, Terricola tatricus, Chionomys nivalis, Sorex alpinus та Ursus arctos. Аналіз змін переліку «червонокнижних» видів та змін їхніх категорій засвідчує погіршення стану популяцій багатьох із них. За підсумками цього огляду, два види визнано зниклими (Miniopterus schreibersii, Eliomys quercinus). Для низки видів категорії посилено, та 6 видів карпатських ссавців отримали категорію «зникаючий» (Rhinolophus ferrumequinum, Myotis emarginatus, Myotis dasycneme, Barbastella barbastellus, Chionomys nivalis, Ursus arctos) плюс 2 — «критично загрожений» (Spalax graecus, Mustela lutreola, Bison bonasus). Для 4 видів категорія пом’якшена (Myotis daubentonii, Plecotus auritus, Eptesicus nilssonii, Felis silvestris), ще 8 видів виходять за межі ризиків зникнення (Plecotus austriacus, Nyctalus noctula, Pipistrellus pipistrellus, Pipistrellus pygmaeus, Pipistrellus kuhlii, Eptesicus serotinus, Arvicola scherman, Mustela putorius). Розглянуто проблему узгодження охоронних статусів видів ссавців (критерії МСОП в Украї- ні не діють) та недоліки у підходах до формування червоних переліків. Відмічено ефективність ведення відк- ритих і поновлюваних баз даних щодо оцінок статусу видів за прикладом бази даних МСОП.

The composition of the mammal fauna of the Ukrainian Carpathians is analysed, which includes 77 species of 19 families. Compared to the previous checklist of Carpathian mammals (1997), 5 species that occur only in adjacent plains or have not been recorded in the region for a long time were excluded and 4 new alien and sibling species were added to the current checklist. According to the latest (third) edition of the Red Data Book of Ukraine (2009), 39 mammal species from the Carpathians obtained protected status. Compared to the previous edition, in which 20 mammal species were listed, the number of rare species in the new edition increased twice. Most species belong to bats (24 species), carnivores (7), and rodents (5). Among them, the distribution of 5 species in Ukraine as of 2009 was restricted to the Carpathian region: Spalax graecus, Terricola tatricus, Chionomys nivalis, Sorex alpinus, and Ursus arctos. Analysis of changes in the content of the new list of protected species and of their statuses shows an essential deterioration of population state of many species. According to the results of this review, two species obtained the status “extinct” (Miniopterus schreibersii and Eliomys quercinus). The status of a number of species was risen and six species were entitled by the status “disappearing” (Rhinolophus ferrumequinum, Myotis emarginatus, Myotis dasycneme, Barbastella barbastellus, Chionomys nivalis, and Ursus arctos) and two species became “critically endangered” (Spalax graecus, Mustela lutreola, and Bison bonasus). At the same time, the status of 4 species was soften (Myotis daubentonii, Plecotus austriacus, Eptesicus nilssonii, and Felis silvestris), while 8 species are beyond the risk of disappearance (Plecotus austriacus, Nyctalus noctula, Pipistrellus pipistrellus, Pipistrellus pygmaeus, Pipistrellus kuhlii, Eptesicus serotinus, Arvicola scherman, and Mustela putorius). The issues of coordination of conservation statuses of different mammal species were considered in detail since IUCN criteria have not been used in Ukraine, as well as the shortcomings in approaches to the creation of red lists. The effectiveness of maintaining open access and constantly updated databases for the assessment of conservation statuses of species, similarly to the IUCN database, is highlighted.