Формування станово-представницької монархії у Чеському королівстві за правління династії Ягеллонів (1471-1526 рр.)

Abstract

У дисертаційній роботі висвітлюється процес формування станово-представницької монархії в Чеському королівстві за часів правління династії Ягеллонів (1471–1526 рр.). Встановлено, що внаслідок підтвердження та розширення прав і привілеїв чеських станів виникли передумови для становлення станово-монархічної форми влади. Публікація кодифікованого збірника законів – «Земського статуту Владислава ІІ 1500 р.» призвела до юридичного оформлення станової моделі державного управління. Недосконалість і суперечливість законів вимагали удосконалення та розвитку станової монархії. Це зумовило укладення Святовацлавської угоди 1517 р., яка утвердила станово-представницьку модель державного управління. Також висвітлено соціально-політичне становище чеських земель та функціонування станово-представницьких органів влади. Доведено, що королівської рада стала головним органом державного управління. Основною рисою органів станового представництва було обмеження королівської влади й надання великого значення земським з’їздам, на яких досить вузьке коло вищої шляхти вирішувало внутрішньо- та зовнішньополітичні питання. Встановлено, що провідну роль у Чеському королівстві відігравала шляхта, яка поділялася на вищу і дрібну. Простежено міжстанові і церковно-релігійні протистояння, що відбувалися між панами, рицарями та містянами. Зовнішньополітичні фактори мали вплив на внутрішньополітичні настрої Чеського королівства. Це виявилося в політиці, яку проводили чеські вищі стани, відстоюючи насамперед власні інтереси та позиції. Не менш важливою була династично-шлюбна політика Ягеллонів, що призвела до укладення матримоніального пакту (1515 р.) та припинення суперництва за владу в Центрально-Східній Європі між династіями Габсбургів та Ягеллонів. У підсумку доведено, що формування та утвердження станово-представницької монархії відбулося за правління династії Ягеллонів, а головну роль у цьому процесі відіграли вищі стани чеського суспільства.

The thesis researches the process of formation of the estate representation monarchy in the Czech Kingdom during the rule of the Jagiellonian dynasty (1471–1526). The preconditions for the formation of the estate representation form of power have appeared as a result of confirmation and the increase of the Czech estates rights and privileges. The attempts of the higher estates to hold the main political bodies of power and to adapt them for their interests were completed in the second half of the 15th century and the first quarter of the 16th century. The process of separation of authoritative, estate and judicial powers were holding among the lords, knights and burghers. The issue of the Code of Laws “Zemsky regulations of Vladislaus II of 1500” led to the legal form of the estate model of the state government. The research describes the social and political situations of the Czech lands and the function of the estate representation bodies of power. It was proved that the Royal Council became the main body of the state government. The system of zemsky congresses and the action of the zemsky, court and the municipal trials played a very important role. The main feature of these courts was the limitation of the Royal Congresses at which a quite narrow circle of the highest szlachta decided domestic and foreign political questions. Most posts were held by the lords and the knights. As for the Royal cities, they were ruled by the municipal law and had the right of the third suffrage in the important state decisions. The Czech society of the end of the 15th and the beginning of the 16th century was divided into several social groups. The szlachta was divided into the higher and the lower ones and it played one of the most important roles in the society. The estate and religious oppositions were observed among the lords, knights and the burghers. However, the most desperate was the opposition between the szlachta and the burghers with the changeable success of each one. The political situation was considerably complicated by the religious conflicts between the Catholics and the Utraquists. This was proved by the following agreements: “Kutna Hora's religious peace of 1485, Saintjames of 1508, Saintwenceslas of 1517”. All these processes put the end to the 40-years quarrels and set the model of the state government in the Czech society. Foreign political factors had some influence on the domestic political atmosphere in the Czech Kingdom. It was manifested in the policy of the higher estates, who were firmly sticking to their interests and positions. The Jagiellonians penetrated into the Hungarian Kingdom in 1490 after the death of Matyas Korvin. It was a possibility for the Czech Kingdom to unite all the ethnic lands under the rule of one king. The dynastic policy of the Jagiellonians was also very important. It led to the signing of the matrimonial pact in 1515 and stop of the rivalry for the power in the Central Eastern Europe between the dynasties of Habsburgs and Jagiellonians. The power of the Jagiellonians dynasty reached its peak and spread through all Central Eastern Europe at the beginning of the 16th century. However, the poor domestic policy of the Czech Hungarian branch of the Jagellonian dynasty caused the loss of the support of the Czech lords, the Hungarian magnates and the representatives of the burghers. The result of this was the defeat in the Battle of Mohacs and loss of power by the Jagiellonian dynasty in both of Hungarian and Czech Kingdoms. Thus, the results of this research prove that the formation and the confirmation of the estate representation monarchy were by the rule of the Jagiellonian dynasty and the higher estates of the Czech society played the main part in this process.

В диссертационном исследовании раскрыт процесс формирования сословно-представительской монархии в Чешком королевстве в период правления династии Ягеллонов (1471–1526 гг.). Установлено, что в результате подтверждения и расширения прав и привилегий чешских сословий сложились предпосылки для оформления сословно-монархической формы власти. Издание кодифицированного сборника законов – «Земского устава Владислава ІІ 1500 г.» ознаменовало юридическое оформление сословной модели государственного управления. Несовершенство и спорность законов требовало усовершенствование сословной монархии. Это привело к заключению Святовацлавского договора 1517 г., который утвердил сословно-представительскую модель государственного управления. Также отображено социально-политическое положение чешских земель и функционирование сословно-представительских органов власти. Доказано, что королевский совет стал главным органом государственного управления. Главной особенностью органов сословного представительства было ограничение королевской власти и предоставление большого значения земским съездам, на которых довольно узкий круг высшей шляхты решал внутренние- и внешнеполитические вопросы. Установлено, что ведущую роль в Чешском королевстве сыграла шляхта, которая делилась на высшую и низшую. Прослежено межсословные и церковно-религиозные противостояния, которые происходили между панами, рыцарями и горожанами. Внешнеполитические факторы имели влияния на внутриполитические настроения Чешского королевства. Это проявилось в политике, которую проводили чешское высшее сословие, отстаивая в первую очередь собственные интересы и позиции. Не менее важной была брачно-династическая политика Ягеллонов, которая привела к подписанию матримониального пакта (1515 г.) и завершению соперничества за власть в Центрально-Восточной Европе между династиями Габсбургов и Ягеллонов. В результате исследования доказано, что формирование и утверждение сословно-представительской монархии произошло в период правления династии Ягеллонов, а главную роль в этом процессе сыграли высшие сословия чешского общества.