Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на показники фізичного та психоемоційного стану студенток з ожирінням

Abstract

У статті подано оцінку ефективності комплексної програми фізичної реабілітації студенток з ожирінням та ризиком розвитку метаболічного синдрому. Мета дослідження – визначити результативність комплексної програми фізичної реабілітації студенток з ожирінням і ризиком розвитку метаболічного синдрому в показниках фізичного та психоемоційного стану. Відповідно до мети використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, антропометричні, соціологічні (оцінка якості життя), психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. Із метою вивчення самооцінки застосовано методику діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн в модифікації А. М. Прихожан, яка ґрунтується на самооцінці низки особистих якостей, таких як здоров’я, здібності, характер, авторитет, уміння, зовнішність і впевненість у собі. У дослідженні брали участь 42 студентки з ожирінням Ужгородського національного університету. Програма фізичної реабілітації студенток з ожирінням та ризиком розвитку метаболічного синдрому розрахована на один навчальний рік, містила теоретичну та практичну складові частини та включала такі засоби, як кінезітерапія, аквафітнес, масаж, дієтичне харчування тощо. Результативність розробленої програми визначалась у перетворювальному педагогічному експерименті. Після експерименту відбулися позитивні зрушення в студенток з ожирінням стосовно обсягу та інтенсивності їхньої фізичної активності, яка впродовж експерименту збільшилася на 21,49 %. Після експерименту простежено значні зрушення в показниках якості життя студенток з ожирінням, особливо в осіб з ожирінням абдоміналь-ного типу. Також спостерігали підвищення рівня фізичного стану досліджуваного контингенту.