Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/30491
Title: «Ленініана» на Закарпатті: дослідження радянської монументальної пропаганди (1944 - 1991 рр.)
Authors: Леньо, П. Ю.
Keywords: монументальна пропаганда, бюст, пам’ятник, ідеологічне виховання, радянська обрядовість, Ленін, Сталін, культ, вождь, УРСР
Issue Date: 2020
Publisher: Вид-во УжНУ "Говерла"
Citation: Леньо, П. Ю. «Ленініана» на Закарпатті : дослідженя радянської монументальної пропаганди (1944 - 1991 рр.) [Текст] / П. Ю. Леньо // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія / редкол.: Ю. В. Данилець (головний редактор) та ін. – Ужгород : Говерла, 2020. – Вип. 1 (42). – С. 397-412. – Бібліогр.: с. 404-405 (42 назв). – Рез. укр.. англ.
Abstract: У статті, на основі архівних документів та візуальних джерел, реконструйовано процес становлення й розвитку радянської монументальної пропаганди на Закарпатті у період 1944 – 1991 рр. В якості об’єкта аналізу взято пам’ятники В. І. Леніну, як найбільш поширеної та «впізнаваної» радянської скульптури. На момент розвалу СРСР на території області було 48 пам’ятників, що перебували на обліку в Міністерстві культури та сотні чи навіть тисячі менш значимих скульптурних зображень вождя. Основний акцент статті присвячений «кафедральним пам’ятникам», тобто тим, що знаходилися у найбільш важливих населених пунктах краю. Звертається увага на поширене явище – значну кількість неякісних скульптур. Це стало результатом прагнення влади швидше заповнити символічний простір регіону зображеннями радянських лідерів з метою витіснення із колективної пам’яті образів та знаків, що залишися в спадок від попередніх політичних режимів. Монументальна ленініана на Закарпатті упродовж свого становлення пройшла кілька етапів : від перебування бюстів вождя в «тіні» монументів» на честь Сталіна, до тотального домінування в знаково-символічному просторі області. Від середини 1950-х і на початку 1960-х років пам’ятники Леніну слугували символом повернення компартії у вірне русло політичної доктрини з якої вона схибила за часів правління Сталіна. У наступні десятиліття образ Леніна став обов’язковим елементом нової радянської обрядовості. За задумом партійних ідеологів зображення вождя мали супроводжувати людину від народження і до смерті : в дитячому садочку, школі та на роботі і навіть під час похорон. Результатом тотальної ленінської монументалізації стало те, що вже на кінець 1970-х років образ Леніна став звичним та формальним і, як наслідок, «непомітним» в силу всюдисущої присутності.
This article reconstructs the process of the Soviet monumental propaganda in Transcarpathia region during the period of 1944 – 1991. The main objects of analysis are the monuments to V. I. Lenin as the most known and famous Soviet sculpture. The study mostly based on archival documents and visual sources. At the time of collapse of the USSR, there were 48 Lenin’s monuments in the region registered by the Ministry of Culture. There also were hundreds (perhaps thousands) of less significant sculptures of the leader. The study is generally dedicated to «cathedral monuments», which were located in the most important settlements. In this concern it also analyzes the widespread phenomenon – a significant number of low-quality sculptures. This phenomenon was the result of the Soviet government’s desire to fill the region’s symbolic space with the images of communist leaders in order to erase the signs of previous political regimes. The process of formation of the Soviet monumental propaganda in Transcarpathia went through several stages: from the stay of Lenin's busts in the «shadow of the cathedral monuments» of Stalin to the total domination in the symbolic space of the region. During the period from the mid-1950s till early 1960s, the monuments to Lenin served as a symbol of the Communist Party’s return to the right path of political doctrine. In the following decades, the image of Lenin became an integral element of the new Soviet ritual sphere. Following the plan of ideologists, Lenin and his image might to escort the Soviet citizens throughout their lives: from registration at birth to death: in kindergarten, while studying at school, at work. As a result of total monumentalizationin in the late 1970s, the image of a leader became very familiar and almost «invisible» due to his ubiquitous presence.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/30491
Appears in Collections:Науковий вісник УжНУ Серія Історія Випуск 1 (42) 2020

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
«ЛЕНІНІАНА» НА ЗАКАРПАТТІ.pdf1.08 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.