Недоліки адміністративно-територіальної реформи в Словацькій Республіці

Abstract

Адміністративно-територіальна реформа в Словацькій Республіці проводилася за широкого кола реформ із метою демократизації та модернізації державного управління й місцевого самоврядування, узгодження його з європейськими стандартами. Адміністративно-територіальна реформа в Словаччині порівняно слабко вивчалася українськими науковцями, натомість вони розглядали переважно досвід реформ Польщі. Країна подібна до України за кількістю населення, більш співмірна за величиною території, а головне - має трирівневу структуру самоврядуван- ня, яка характерна також для нашої держави. Завданням дослідження є вивчення досвіду адміністративно-тери- торіальної реформи в Словаччині. Після значних політичних змін у Чехословаччині наприкінці 1989 р. - на початку 1990 р. було здійснено значні зміни також в організації державної влади й місцевого самоврядування. При цьому зміни торкнулися адміністратив- но-територіального устрою Словаччини. Було створено 38 окресів (okres) з окремими урядами та 121 обвод (obvod) з обводними урядами. Краї (kraj) були ліквідовані, а їх функції передано до обводних та окресних урядів. Проте вже невдовзі стало зрозуміло, що адміністративно-територіальна реформа має низку недоліків, головним із яких було те, що адміністративно-територіальні одиниці Словаччини були досить дрібними та не мали достатніх умов і потенціалу для економічного й соціального розвитку. Упродовж 1996-2001 рр. тривала друга адміністративно-територіальна реформа. Її наслідком стало створен- ня 8 країв (Братиславського, Тернавського, Нітрянського, Тренчинського, Бансько-Бистрицького, Жилінського, Кошицького, Прешовського), 79 окресів та 2933 громад. Ключові слова: адміністративно-територіальна реформа, децентралізація в Словаччині, адміністративно-територіальний устрій, реформа публічного управління.

The administrative-territorial reform in the Slovak Republic was carried out in a wide range of reforms with the aim of democratization and modernization of state administration and local self-government, aligning it with European standards. The administrative-territorial reform in Slovakia was relatively poorly studied by Ukrainian scholars; instead, they consid- ered the experience of Poland's reforms in the irst place. The country is similar to Ukraine in terms of population, more commensurate with the size of the territory, and most importantly - has a three-tiered structure of self-government, which is also characteristic of our state. The research objective is to study the experience of administrative-territorial reform in Slovakia. After signiicant political changes in Czechoslovakia at the end of 1989 - in early 1990, signiicant changes were also made in the organization of state power and local self-government. At the same time, the changes affected the administra- tive-territorial structure of Slovakia. There were created 38 districts (okres) with separate governments and 121 contours (obvod) with inland governments. The lands (kraj) were liquidated, and their functions were transferred to the peripheral and peripheral governments. However, it soon became clear that the administrative-territorial reform had a number of shortcomings, the main of which was that the administrative-territorial units of Slovakia were rather small and lacked suf- icient conditions and potential for economic and social development. During 1996-2001, the second administrative-territorial reform continued. lt resulted in the creation of 8 lands (Bratislava, Terna, Nitra, Trenchyn, Banska Bystrica, Zilina, Kosice, Presov), 79 districts and 2,933 communities. Кеу words: administrative-territorial reform, decentralization in Slovakia, reform of public government, administrative reform.