МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ (ЗАКОНОДАВЧОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ)

Abstract

У статті визначено сучасну парадигму дослідження законодавчого конститу- ційного процесу, тобто методології дослідження вказаного явища правової дій- сності. Автор керувався вихідними теоретичними положеннями, що мають мето- дологічне значення: процес конституційної правотворчості є динамічним явищем правової дійсності, взаємопов’язаним із конституційним законодавством, що є правовою основою його здійснення, а також суспільними відносинами, що станов- лять предмет конституційно-правового регулювання; зважаючи на домінантний у сучасній доктрині конституційного права (принаймні це стосується західноєв- ропейської правової традиції) підхід до розуміння договірної природи основного закону відстоюється позиція, що його роль у сучасних умовах полягає в забез- печенні балансу інтересів як окремої людини, так і соціуму загалом. Окреслено коло гносеологічних принципів, методологічних підходів та методів дослідження процесу внесення змін до конституції, а також визначено їх роль у розв’язанні конкретних наукових завдань, пов’язаних із з’ясуванням сутності феномена, що становить предмет пізнання.

The purpose of this article is to define a modern paradigm for the study of the legislative constitutional process, namely, the methodology for studying this phenomenon of legal reality. The author was guided by the starting theoretical provisions, which have methodological significance: the process of constitutional lawmaking is a dynamic phenomenon of legal reality, interconnected with constitutional legislation, which is the legal basis for its implementation, as well as public relations, which constitute the subject of constitutional and legal regulation. Regarding the dominant in the modern doctrine of constitutional law (at least as far as the Western European legal tradition) the approach to understanding the contractual nature of the state fundamental law, the author defends the position that its role in modern conditions is to ensure the balance of interests of an individual as well as a society in whole. The author outlined the range of epistemological principles, methodological approaches and methods of studying the process of amending the constitution, and also determined their role in solving specific scientific problems related to clarifying the essence of the phenomenon which constitutes the cognition object.