Критерії обмеження розміру компенсації витрат на правову допомогу

Abstract

В даній роботі проведено аналіз наявного критерію обмеження розміру компенсації витрат на правову допомогу в цивільному процесі України. Зазначається про недолік чинного процесуального законодавства, що стосується граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу, а саме їх прив’язки до кількості годин участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні. Вказується, що у практиці зарубіжних країн наявні різні відношення щодо обмежень розміру компенсацій витрат на правову допомогу. Робиться висновок про те, що більш прийнятною є практика тих країн, які для визначення обмеження розміру компенсації витрат на правову допомогу використовують категорії «розумності» та/або «справедливості» розміру винагороди адвоката для запобігання надмірних витрат. Вказується на недолік чинного українського законодавства, зокрема Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де не закріплені категорії «розумності» та «справедливості» витрат на правову допомогу та не відображені критерії, що впливають на їх визначення.