Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/30828
Назва: ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ МІЖОКЛЮЗІЙНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ У ПРОЦЕСІ МЕЗІАЛІЗАЦІЇ МОЛЯРІВ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ З ВИКОРИСТАННЯМ АПАРАТА Т-SCAN
Автори: Мельник, Володимир Семенович
Рівіс, Олег Юрійович
Горзов, Людмила Федорівна
Рівіс, Марія Василівна
Бунь, Юрій Миколайович
Ключові слова: оклюзія, аналіз, Т-scan, мезіалізація
Дата публікації: 2020
Видавництво: Український стоматологічний альманах
Бібліографічний опис: Мельник В.С., Рівіс О.Ю., Горзов Л.Ф., Рівіс М.В., Бунь Ю.М. Оцінка параметрів міжоклюзійних співвідношень в процесі мезіалізації молярів нижньої щелепи з використанням апарату Т-scan. Український стоматологічний альманах. 2020. № 2, С. 97-102.
Короткий огляд (реферат): Використання оклюзійного аналізу – визначальний фактор для оцінки якості ортодонтичної реабілітації пацієнта [1]. Первинною метою будь-якого ортодонтичного лікування є вирівнювання зубних рядів, досягнення співвідношення за першим класом Енгля між іклами й молярами, а також нейромускулярної рівноваги всієї стоматогнатичної системи. Численні дослідження показують, що звичайними методами діагностики неможливо визначити просторовий розподіл міжоклюзійних сил, тоді як цифровий аналіз оклюзії, зокрема Т-scan, дозволяє отримати повну інформацію про розподіл оклюзійного навантаження в межах зубних рядів. Ефективність використання апарата Т-scan широко висвітлено в дослідженнях останніх років. Зокрема Bozhkova T. P. проводила вимірювання й оцінку оклюзійних сил протягом артикуляційних рухів нижньої щелепи в пацієнтів з ортогнатичним прикусом. За результатами дослідження було зроблено висновок про точність визначення й оцінки часу змикання й оклюзійних контактів за допомогою системи T-scan III [7]. Ці дані були підтверджені також у дослідженнях Дрогомирецької М. С.Згідно з результатами дослідження, проведеного Trpevska V. et al., апарат T-Scan III є зручним і точним інструментом для визначення розподілу оклюзійних контактів, у тому числі й після ортодонтичного лікування. За результатами дослідження Qadeer S. et al. було виявлено статистично достовірну відмінність між часом дизоклюзії ортодонтично пролікованих пацієнтів (2,69 с) і нелікованих – 1,36 с. Наявність іклового ведення була відповідно у 24% лікованих пацієнтів і в 60% нелiкованих. Отже, літературні дані продемонстрували ефективність використання апарата T-Scan ІІІ для діагностики й корекції оклюзійних контактів після ортодонтичного лікування. Проте відсутні дані літератури про зміну розподілу міжоклюзійних сил у процесі мезіалізації молярів на нижній щелепі, коли відбувається переміщення другого моляра на місце першого, зокрема у випадках використання мініімплантатів як скелетної опори для переміщення зубів. Оскільки одонтогліфіка оклюзійної поверхні першого й другого молярів відрізняється, важливою стає кількісна й якісна оцінка міжоклюзійних співвідношень, що встановлюються внаслідок такого лікування.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/30828
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри дитячої стоматології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Укр.стомат.альманах,2020, № 2.pdf3 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.