Хвороби органів травлення: історичні паралелі змін класифікації та епідеміологічної ситуації

Abstract

Зростає значущість хвороб органів травлення (ХОТ) як класу захворювань, що істотно впливає на стан гро1 мадського здоров’я. У структурі поширеності захворювань в Україні ці патології знаходяться на третьому місці, у струк1 турі смертності – на четвертому. Динаміка епідеміологічної ситуації щодо ХОТ за останні роки зумовлена низкою соціально1економічних чинників, серед яких значну роль зіграли досягнення науки і зміни технологій, нові способи діагностики і лікування захворювань. З одного боку, вияв1 лення етіологічних факторів багатьох захворювань дозволи1 ло застосувати адекватні методи лікування і запобігати смерті від них. Наприклад, відкриття Helicobacter pylori змінило уяв1 лення про патогенез хронічного гастриту, виразкової хво1 роби та раку шлунка, їхньої профілактики та лікування, вірусу гепатитів В, С, D та ін. – визначило підходи до те1 рапії хворих різними гепатитами та цирозом печінки. З’явилися нові медикаменти та терапевтичні і хірургічні технології. Усе це в свою чергу вплинуло на стратегію лікування і прогноз. Розроблено нові ефективні методики діагностики (полімеразна ланцюгова реакція), створені нові противірусні препарати, які дозволяють лікувати ок1 ремі форми вірусних гепатитів. За порівняно короткий період поширилися лапароскопічна хірургія та малоінва1 зивні втручання, що в рази підвищило виживання під час операцій на травному тракті. Трансплантація печінки сьо1 годні в розвинутих країнах стала звичним методом ліку1 вання [1]. З іншого боку, зростання тривалості життя разом зі змінами кількісного і якісного раціону, фізичної активності у праці і побуті більшості населення, підвищення токсичної дії екзогенних чинників призвели до поширення хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі ХОТ.