Information security in lawyers’ professional activities

Abstract

The purpose of this paper is to study the issues of ensuring information security in lawyers’ activities, primarily in the context of revealing the theoretical and applied aspects of maintaining the legal professional privilege policy when an advocate uses information technologies. In the process of studying the subject matter of this paper the authors applied a set of general scientific and specific methods being characteristic of legal science, both to achieve the aim of the work as well as to ensure the scientific objectivity, thoroughness, reliability and credibility of the obtained results. In particular, with the help of the system-structural method the general structure of the scientific research was formed, which enabled the authors to elaborate the issue in question and solve the set tasks profoundly. The dialectical method of cognizing legal reality has made it possible to analyze different types (classes) of threats to the information security of advocacy. The general scientific methods of analysis and synthesis have been extensively employed in this scientific paper. This article reveals the theoretical approaches of scholars to determining the nature and types (classes) of threats to the information security of advocacy activity, as well as clarifies the provisions of the domestic legislator which are aimed at ensuring the protection of advocate secrecy (also know as attorney-client privilege). The major part of the work is devoted to the analysis of practical aspects related to the implementation of advocacy guarantees that aim to ensure information security, in particular, such as bans on interfering with communication between a lawyer and a client, the advocate’s testimonial immunity, and guarantees in case of searching or inspecting the dwelling, the advocate’s other possessions, premises where he conducts advocacy practices). Attention is drawn to the main shortcomings in the regulatory framework for the aforementioned guarantees and there have also been put forth the appropriate proposals to remedy them, taking into account, first of all, the experience of foreign countries and the case law of the European Court of Human Rights. On the basis of the conducted research, it is concluded that ensuring the proper level of information security in a lawyer’s activity depends not only on the quality of legal regulation, in particular, the guarantees of a lawyer’s activity and their observance in practice, but also on the fact whether a lawyer himself takes into account the possible security threats to his information activity. (of all its classes). The use of information technologies by a lawyer in his professional activity is aimed not only at improving the ability to obtain, process, store and transmit information of any kind, but also requires that an advocate should take more active steps to ensure its confidentiality (the adequate level of information security of advocacy). Key words: advocacy; guarantees of lawyers’ activities; legal assistance; legal professional privilige; information confidentiality.

Метою даної статті є дослідження питань щодо забезпечення інформаційної безпеки в адвокатській діяльності насамперед в контексті розкриття теоретико-прикладних аспектів збереження режиму адвокатської таємниці за умов використання адвокатом інформаційних технологій. У процесі розкриття предмета дослідження як для досягнення мети роботи, так і забезпечення наукової об’єктивності, повноти, достовірності та переконливості отриманих результатів авторами було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що є характерними для правової науки. Зокрема, за допомогою системно-структурного методу було сформовано загальну структуру наукового дослідження, що забезпечило найповніше розкриття та вирішення поставлених перед авторами завдань. Діалектичний метод пізнання правової дійсності надав можливість проаналізувати різні види (класи) загроз інформаційній безпеці адвокатської діяльності. Загальнонаукові методи аналізу та синтезу були широко використані в науковій статті. В даній статті розкриваються теоретичні підходи науковців щодо визначення сутності та видів (класів) загроз інформаційної безпеки адвокатської діяльності, а також з’ясувується положення вітчизняного законодавця, що спрямовані на забезпечення збереження адвокатської таємниці. Значна частина роботи присвячена аналізу практичних аспектів, що пов’язані із реалізацією гарантій адвокатської діяльності, які спрямовані забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, таких гарантій як заборони втручатися у приватне спілкування адвоката з клієнтом, свідоцький імунітет адвоката, а також гарантій у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність). Звертається увага на основні недоліки нормативного регулювання вищевказаних гарантій, а також запропоновані відповідні пропозиції щодо їх усуненні, враховуючи насамперед досвід зарубіжних країн та практику Європейського суду з прав людини. На основі проведеного дослідження робиться висновок, згідно з яким забезпечення належного рівня ін- формаційної безпеки в діяльності адвоката залежить не тільки від якості правового регулювання, зокрема, гарантій адвокатської діяльності та їх дотримання на практиці, але безпосереднього й від врахування самим адвокатом можливих загроз безпеки його інформаційної діяльності (всіх її класів). Застосування адвокатом інформаційних технологій в своїй професійній діяльності спрямоване не тільки на покращення можливостей отриманням, обробки, зберігання та передачі інформації різного роду, але й вимагає від адвоката більше активних дій щодо забезпечення її конфіденційності (належного рівня інформаційної безпеки адвокатської діяльності). Ключові слова: адвокатура; гарантії адвокатської діяльності; правнича допомога; адвокатська таємниця; конфіденційність інформації.