The constitution of the state in the context of its functions

Abstract

Purpose. The scientific publication is devoted to highlighting the peculiarities of the legal nature of the constitution. The authors consider the structure and content of the constitution of the state in the context of its functions. The specificity of the content of the newest constitutions in the history of world constitutionalism is considered. Methods. The methodological basis of the work is a post-positivist methodology for the study of the problems of the paradigm of contemporary Ukrainian constitutionalism, which is an orderly system of mutually agreed ideological principles and methods that allow to thoroughly and comprehensively investigate the legal properties of the paradigm of constitutionalism and to determine the essence and content of its legal relations. Results and Conclusions. Consequently, the main and still unresolved issue is the ambiguity of what is proposed to adopt: a new Constitution, a new version of the current Constitution, amendments and additions to the current Constitution. Although paradoxical, but in Presidential speeches, these terms are used repeatedly as synonyms. However, legally they are completely different concepts. This terminological confusion carries a great danger of loss of landmarks and prevents a clear statement of the problem in a purely legal area. Thus, we believe that the constitutional process is too politicized today. In our opinion, the acutest political struggle is underway for adopting a form of constitution that is convenient for one of the parties. But in fact – for power – everyone wants a maximum of power. Including through their Constitution enforced in some way. However, the Basic Law should be adopted not from the conjuncture considerations of political expediency, but be a complete legal document, taking into account the achievements of the world jurisprudence, with the strict observance of all the prescribed legal procedures. After all, the constitution should be the main document of the state, at least for a decade. Key words: legal content; constitution; basic law; legal status; legal nature; nature of the constitution.

Мета. Наукова публікація присвячена висвітленню особливостей правової природи конституції. Автори розглядають структуру та зміст конституції держави в контексті її функцій. Розглянуто специфіку змісту новітніх конституцій в історії світового конституціоналізму. Методи. Методологічною основою роботи є постпозитивістська методологія дослідження проблем па- радигми сучасного українського конституціоналізму, що є впорядкованою системою взаємоузгоджених ідеологічних принципів і методів, що дозволяють ґрунтовно і всебічно дослідити юридичні властивості парадигми конституціоналізму та визначити сутність та зміст її правовідносин. Результати та висновки. Отже, головним і досі невирішеним питанням є двозначність того, що про- понується прийняти: нову Конституцію, нову редакцію чинної Конституції, зміни та доповнення до чинної Конституції. Хоча парадоксально, але в президентських промовах ці терміни неодноразово використовуються як синоніми. Однак юридично це абсолютно різні поняття. Ця термінологічна плутанина несе велику небезпеку втрати орієнтирів і заважає чіткому формулюванню проблеми в суто юридичній сфері. Таким чином, ми вважаємо, що конституційний процес сьогодні надто політизований. На наш погляд, триває гостра політична боротьба за прийняття форми конституції, зручної для однієї із партій. Але на- справді – для влади – кожен хоче максимум потужності. У тому числі через свою Конституцію, яка якось вико- нується. Однак Основний закон повинен бути прийнятий не з урахування кон’юнктури політичної доцільності, а повинен бути повним юридичним документом, що враховує досягнення світової юриспруденції, із суворим дотриманням усіх встановлених правових процедур. Адже конституція повинна бути головним документом держави, принаймні на десять років. Key words: юридичний зміст; конституції; основний закон; правовий статус; юридична природа; харак- тер конституції.