Стилістична значущість літературно-художніх антропонімів у романі «Клавка» Марини Гримич

Abstract

Статтю присвячено дослідженню стилістичних можливостей літературно-художніх антропонімів, що функціонують у романі «Клавка» відомої сучасної української письменниці Марини Гримич. Подається опис найменувань персонажів, визначається їх стилістична значущість у сюжетному розгортанні. Звернено увагу на роль прізвиськ та умови їх виникнення; розкрито етимологічне значення (внутрішню форму) літературно-художніх антропонімів. Доведено, що літературно-художні антропоніми в романі «Клавка» Марини Гримич – найважливіші лексичні елементи, які мають найрізноманітніші смислові та емоційні наповнення, супроводжуються конотаціями та різними асоціаціями, характеризують персонажа за національним, соціальним походженням, створюють певну емоційну тональність, указують на стосунки між героями, відображають авторське ставлення до поіменованого персонажа. Власні назви персонажів як мовні одиниці, які не лише називають, але й характеризують денотатів, разом з іншими одиницями відображають творче мислення письменниці, багатство її мови, особливості стилю