АГРАРНА РЕФОРМА П.А. СТОЛИПІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Abstract

Дослідження процесу аграрного реформування на початку ХХ століття є актуальним як із теоретичної, так і з практичної точки зору. Однією з головних особливостей України, починаючи з другої половини ХІХ – початку ХХ століття, стали аграрні перетворення: селян- ська реформа початку 60-х років; столипінська реформа 1906-1914 років. Ці події свідчать про злободенний стан аграрного питання для сучасної України. Аграрне питання було однією з головних причин революції 1905–1907 років, вирішити яке запропонував голова Ради Міністрів Міністр внутрішніх справ П.А. Столипін. У листопаді 1906 року він підготував указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. Закон містив основні положення аграрної реформи. П. Столипін вважав, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрати виробниками товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він запропонував зруйнувати селянську общину і перерозподілити селянські землі на користь заможних селян (фермерів), які мали стати опорою режиму і одночасно виробника- ми товарного хліба. Ця реформа активно сприяла становленню капіталізму. В кожному з регіонів України, в тому числі і на Лівобережжі, проведення та наслідки реформи мали свої особливості. Як і в минулому сільське господарство є провідною галуззю економіки. Проводячи порівняння аграрного законодавства початку ХХ століття із сьогоденням, можна побачити, що в сучасних умовах на новому, більш цивілізованому рівні знову постали питання аграр- ного реформування, що вимагає політичної волі законодавців. Так, вже відбулося роздержавлення аграрного сектору, починає запро- ваджуватися ринок землі, але залишається багато нерозв’язаних проблем. До цього часу в правовій свідомості українського суспільства, поглядах певних політичних сил існують сумніви щодо правомірності надання землі статусу товару. Тому в наукових дослідженнях має панувати об’єктивне осмислення аграрної політики та процесу дійсної реалізації права приватної власності на землю через впроваджен- ня ринку землі та підвищення ролі аграріїв у соціально-економічному та політичному житті України. Ключові слова: земля, реформа, селяни, Лівобережжя, община, хутір, переселення.

The study of the process of agrarian reform in the early twentieth century is relevant both from a theoretical and practical point of view. One of the main features of Ukraine, starting from the second half of the XIX – early XX century, was the agrarian transformation: the peasant reform of the early 60s of the century; the Stolypin reform 1906–1914. This series of events in itself indicates the current state of the agrarian question for modern Ukraine. The agrarian question was one of the main causes of the revolution of 1905-1907, which was proposed by the Chairman of the Council of Ministers and Minister of internal Affairs P.A. Stolypin. P. Stolypin argued that the elimination of landownership would lead to the loss of producers of commercial bread and then again the problem of land shortages. He proposed by destroying the peasant community and redistributing peasant land for the benefit of wealthy peasants (farmers) who were to become the mainstay of the regime and at the same time producers of marketable bread. This reform actively contributed to the emergence of capitalism. In each of the regions of Ukraine, including the Left Bank, the implementation and consequences of the reform had their own peculiarities. As in the past, agriculture is a leading sector of the economy. Comparing the agricultural legislation of the early twentieth century. today, we see that in today’s context, at a new, more civilized level, the question of agrarian reform has arisen again, requiring the political will of the legislators. Yes, the agrarian sector has already been divested, the land market is beginning to be introduced, but many unresolved problems remain today. Until now, in the legal consciousness of Ukrainian society, the views of certain political forces, there are doubts about the lawfulness of granting land the status of commodity. Therefore, scientific research should be dominated by an objective understanding of agrarian policy and in particular, the process of actual realization of the right of private ownership of land, through the introduction of the land market and increasing the role of agrarians in the socio-economic and political life of Ukraine. Key words: land, reform, peasants, Left Bank, community, farmstead, resettlement.