"Висота" у Староукраїнській мовній картині світу

Abstract

Статтю присвячено вивченню структурно-семантичних і функційних особливостей одиниць лексико-словотвірного гнізда зі стрижневим словом «високий». Вербальні репрезентанти зазначеної характеристики в різних дискурсах набувають специфічних семантичних і функційних властивостей, що зумовлені суспільно-політичними, історичними, релігійними та іншими чинниками. Джерелом дослідження є «Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть». Залучений до аналізу матеріал, що містить головним чином книжну лексику різнодискурсивної належності, з огляду на морфемну будову поділено на прості однокореневі слова та складні слова-композити. Важливою детермінантою, що зумовлює семантичні властивості лексико-словотвірного гнізда, є релігійна свідомість, що вплинула на формування змістових параметрів фрагмента мовної картини світу, об’єднавчим елементом якого є «висота». Богоцентричність виявляється у значній кількості лексем із коренем вис- (виш-) на позначення Бога. Орієнтованість писемних текстів на релігійний дискурс зумовлює кореляцію семантики лексеми «висота» з біблійною картиною світу, в основі якої лежать християнські уявлення про два світи – людський та божественний, земний і небесний, нижній і верхній. Це засвідчує і зафіксована в словнику відповідна фразеологія, що увиразнює паралельність, ізоморфність цих двох світів. Прикметники з компонентом висок- на позначення фізичних характеристик людини є маркерами вертикальної моделі світу, а сам прикметник «високий» може характеризувати простір, кількість, виражати духовно-релігійні або морально-етичні поняття, набуваючи в певних контекстах позитивно-оцінних або негативно-оцінних конотацій. Тісний взаємозвʼязок формально-граматичної структури і світоглядно-концептуальної семантики демонструють дієслова з коренем вис-. Композити з компонентами висок- і висоц- виявляють дискурсивну маркованість, що засвідчує вживання лексем у контекстах різної жанрово-стилістичної належності.

The article presents a study of the structural-semantic and functional features of the units of the derivational family with the core word “високий” (vysokyi, “high”). In different discourses, the verbal representatives of the above characteristic acquire specific semantic and functional properties which are determined by social and political, historic, religious and other factors. The source of the research material is the dictionary of the Ukrainian Language of the late 1500-s – early 1600-s (Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть). The analyzed material, which includes mainly bookish vocabulary of various discourse types, has been divided into simple cognate words and compound words. An important factor that determines the semantic properties of the derivational family is the religious consciousness, which has influenced the formation of the sense-bearing parameters of that part of the linguistic worldview whose uniting element is height (висота). Many lexemes with the root вис- (виш-) that denote God point to the phenomenon of being God-centred. The way written texts are oriented towards religious discourse determines the correlation of the semantics of the word висота with the Biblical worldview. The latter is based on the idea of the two worlds – human and divine, earthly and heavenly, lower and upper. The idea is also present in the dictionary’s relevant phraseology that accentuates the parallelness, isomorphness of the two worlds. The adjectives with the component висок- that denote physical properties of man are markers of the vertical world model while the adjective високий itself can describe space or quantity, express spiritual and religious or moral and ethical notions, acquiring pejorative or majorative connotations in certain contexts. The close interrelation of the formal grammatical structure and the conceptual worldview semantics can be seen in the verbs with the root вис-. The compounds with the components висок- and висоц- are discourse marked, which is proved by the use of the lexemes in text of different styles.