Мовна асиметрія і стереотипізація в конфлікті між особами різної статі

Abstract

Стаття присвячена аналізу мовної асиметрії та стереотипізації чоловічого та жіночого мовлення в конфліктному спілкуванні. Проаналізовано поняття «стереотип», «гендерний стереотип», «мовна асиметрія». Узагальнено класифікацію гендерних стереотипів, які склалися в суспільстві. Проаналізовано провідні думки науковців з психології, соціології й мовознавства. Більш детально досліджено наукові праці з україністики. Говоримо, що гендерний стереотип як об’єкт наукового розгляду донедавна не перебував у площині мовознавства. Проте з початком становлення лінгвістичної гендерології в Україні все активніше розробляється поняттєвий апарат нового розділу, до якого входить і зміст поняття «гендерний стереотип». Наголошено, що в суспільстві є проблема асиметричності культурних концептів «чоловік» і «жінка». Проте не всі дотримуються такої думки. З огляду на українську ментальність проблема щодо асиметричності в українській культурі є неоднозначною. Саме тому треба зосередити свою увагу на українських текстах, де представлені гендерні конфлікти. Не можна стверджувати про асиметричність і стереотпізацію гендерних конфліктів, проте мовлення чоловіків та жінок має певні особливості, які спираються на стереотипи в суспільстві. Стверджуємо, що гендерні усталені ставлення та образи треба досліджувати з позиції міжособистісного конфлікту, учасниками якого є чоловік та жінка. Досліджено три рівні мови (лексико-семантичний, морфологічний та синтаксичний), на яких репрезентуються гендерні мовні стереотипи в мовленні обох статей. Зафіксовано, що найбільш продуктивним є лексико-семантичний рівень, де чоловік і жінка однаково схильні до образ у бік свого опонента. Проте такі образи різняться за оцінною характеристикою. Морфологічний рівень виявляє менше мовних маркерів, проте аналіз ілюстративного матеріалу показав, що опоненти залежно від характеру конфлікту використовують займенники 2-ої особи однини та множини, які засвідчують позитивне чи негативне ставлення до мовця. Синтаксичний рівень виявляє емоційність та експресивність, які виражаються повторами речень, перепитуванням, а також застосуванням окличних речень. Здебільшого до такої емоційності схильні жінки. Чоловіки ж використовують короткі, незакінчені, обірвані речення.

The article is devoted to the analysis of linguistic asymmetry and stereotyping of male and female speech in conflict communication. To begin with, the concepts of “stereotype”, “gender stereotype”, “linguistic asymmetry” are analyzed. The classification of gender stereotypes in society is generalized. Leading opinions of scientists in psychology, sociology and linguistics are analyzed. Scientific works on Ukrainian studies are studied in more detail. We say that the gender stereotype as an object of scientific consideration has not been in the field of linguistics until recently. However, with the beginning of the establishment of linguistic gender in Ukraine, the conceptual apparatus of a new section, which includes the content of the concept of “gender stereotype”, is increasingly being developed. It is emphasized that in society there is a problem of asymmetry of cultural concepts of man and woman. However, not everyone agrees. Given the Ukrainian mentality, the problem of asymmetry in Ukrainian culture is ambiguous. Therefore, we should focus our attention on the Ukrainian texts, which present gender conflicts. The asymmetry and stereotyping of gender conflicts cannot be argued, but the language of men and women has certain peculiarities that are based on stereotypes in society. We argue that gender-based attitudes and images should be explored from the standpoint of interpersonal conflict, involving both man and woman. Three levels of language (lexico-semantic, morphological, and syntactic) are explored, which represent gender linguistic stereotypes in the speech of both sexes. It is stated that the most productive is the lexical-semantic level, where a man and a woman are equally inclined towards the image towards their opponent. However, such images differ in their evaluation characteristics. The morphological level is less pronounced in language markers, but analysis of the illustrative material showed that, depending on the nature of the conflict, opponents use the singular and plural 2 nouns, which indicate a positive or negative attitude towards the speaker. The syntactic level expresses emotionality and expressiveness, which are expressed by repetition of sentences, interrogation, as well as the use of exclamation points. For the most part, women are prone to such emotionality. Men use short, unfinished sentences.