Прагматичні особливості стилістичних фігур у стислих текстах українського мас-медійного дискурсу

Abstract

У статті досліджено одне з питань актуальної проблеми прагматики медіатексту – згорнення його формальної структури та ущільнення інформаційного плану без втрати повідомлюваної інформації, що реалізується на засадах закону мовної економії. У мас-медійному дискурсі стиснення тексту відбувається за допомогою різноманітних засобів: синтаксичних, морфологічних, лексичних, семантичних, графічних, стилістичних. Дослідження об’єднало в собі аналіз стислих медіатекстів і вивчення у них стилістичних фігур із метою з’ясування прагматичних функцій останніх. За результатами цієї розвідки, у стислих мас-медійних текстах активно використовуються такі стилістичні фігури, як інверсія, алюзія, антитеза, градація, риторичне запитання, зевгма. Загальновизнаними функціями для цих фігур є експресивізація висловлення, його увиразнення, привернення уваги читача. Проаналізовано важливі прагматичні функції стилістичних фігур у стислих медіатекстах, а саме: функцію конденсації інформації та скорочення кількісної структури текстового повідомлення. Інверсований порядок слів у реченні дає змогу зробити акцент у повідомленні без залучення додаткових лексичних компонентів. Алюзія розширює зміст завдяки смисловим асоціаціям, які привносяться з тексту-джерела. У стислих медіатекстах зафіксовано алюзії з біблійних, літературних, народних, кінематографічних, пісенних, суспільно-політичних, історичних джерел. Антитеза об’єднує протилежні явища та поняття, викликаючи фонові знання та створюючи картину, насичену новими значеннями, що висновуються з наведених. Градація нарощує напругу, а риторичне запитання спонукає читача до активної ментальної співучасті в піднятій проблемі, залучає асоціації, які розширюють семантичний план повідомлення. Зевгма безпосередньо скорочує кількісний план повідомлення, об’єднуючи нетотожні члени речення або частини складного речення без залучення нормативно необхідних компонентів, з порушенням логічних зв’язків. Доведено, що стилістичні фігури сприяють семантичній конденсації медіатексту та скороченню його формальної структури.

The article deals with one of the issues of the actual problem of media text pragmatics – the reduction of its formal structure and the condensation of the content without loss of the reported information, which is realized on the principles of the linguistic economy law. In the media discourse, text compression is performed by various means: syntactic, morphological, lexical, semantic, graphic, stylistic ones. The research has combined the analysis of compressed media texts and the study of stylistic figures in them in order to clarify the pragmatic functions of the figures. According to the results of this exploration, stylistic figures such as inversion, allusion, antithesis, gradation, rhetorical question, zeugma are actively used in compressed mass-media texts. The well-known functions for these figures are the expressiveness and attractiveness for the reader’s attention. In this article, important pragmatic functions of stylistic figures in compressed media texts are analyzed, namely: the function of condensing the information and reducing the quantitative structure of a text message. The inversion of the words in the sentence allows emphasizing the message without involving additional lexical components. Allusion expands content through meaning associations that are brought from the source text. In compressed media texts, allusions from biblical, literary, folk, cinematic, song, social, political, historical sources were recorded. Antithesis integrates the opposite phenomena and concepts, evoking background knowledge and creating a picture saturated with new meanings that were deduced from this knowledge. Gradation builds up tension, and a rhetorical question engages the reader into active mental involvement in the raised problem, causes associations that extend the semantic plan of a message. Zeugma directly reduces the quantitative structure of text by combining non-identical parts of a sentence or clauses of a complex sentence without involving the necessary components, and by breaking the logical links. It has been concluded that stylistic figures contribute to the semantic condensation of the compressed media text and to the reduction of its formal structure.