Когнітивні компоненти концепту гроза в буденній свідомості студентів

Abstract

У статті досліджено образний і інформаційно-понятійний компоненти концепту гроза в українській мовній картині світу на базі вільного асоціативного експерименту. Розглянуто семантичну лакунарність у межах лексем дощ, грім, буря, блискавка тощо, які утворюють ядерний прошарок концепту гроза. Вважаємо, що слова «концепт» та «поняття» є однаковими за своєю внутрішньою формою, тому сприйматимемо досліджувані пари понять як складники концептів дощ, грім, буря, блискавка, які кожна людина використовує для оброблення навколишньої дійсності, розпізнає частинами, а потім з’єднує в єдине ціле і трактує його відповідно до розуміння цього явища в межах своєї етнокультури. В українській мовній картині світу, за нашими спостереженнями, концепт гроза безперечно позначає несприятливі погодні умови. Досліджено, що в буденній свідомості студентів образний компонент концепту гроза базується на елементах денотативних сфер «природні явища», «живий світ» і «неживий світ». В образному компоненті закріпилося уявлення про грозу як природне атмосферне явище. Метеообрази, що описують атмосферні опади, виникають на основі візуальних, акустичних, смакових і тактильних відчуттів. У ядро чуттєвого образу входять образи, пов’язані з атмосферними опадами – дощем і градом, джерелом утворення опадів – хмарами, атмосферними електричними явищами – блискавкою і громом. Образи неживого світу малочисельні (дім, парасолька) і є атрибутами і способами захисту від грози. Образи, що належать до живого світу, підрозділяються на антропоморфні (чаклун, Перун), дендричні (зламане дерево), ботанічні (прим’яті посіви) та орнітологічні (чорний ворон). Акцентовано увагу на відмінностях інформаційно-понятійного компонента концепту гроза. Якісні та кількісні ознаки досліджуваного концепту об’єднані нами в такі групи когнітивних класифікаторів: темпоральність, локалізованість, кількісні характеристики, частота і періодичність гроз. Розглянуто основні складові частини інформаційнопонятійного компонента концепту гроза: блискавка (когнітивні класифікатори – «яскравість», «зовнішній вигляд», «колір», «електричний потенціал»), грім (когнітивні класифікатори – «акустична характеристика», «кара, покарання згори»), опади (когнітивні класифікатори – «інтенсивність», «колір»), стан атмосфери (когнітивні класифікатори – «характер видимості», «температура», «вплив на погоду»).

The article explores the imaginative and informational-conceptual components of the thunderstorm concept in the Ukrainian language picture of the world on the basis of a free associative experiment. The semantic lacunarity within lexemes of rain, thunder, storm, lightning, etc., which form the nuclear layer of the thunderstorm concept, is considered. We believe that the words “concept” and “notion” are the same in their internal form. So we will perceive the studied pairs of concepts as components of the concepts of rain, thunder, storm, lightning, which each person uses for tilling the surrounding reality, recognizes parts, and then “unifies and interprets it in accordance with the understanding of this phenomenon within its ethnoculture. It has been investigated that in the students” everyday consciousness the figurative component of the thunderstorm concept is based on the elements of the denotative spheres “natural phenomena”, “living world” and “inanimate world”. In the figurative component is consolidated the idea of a thunderstorm as a natural atmospheric phenomenon. Meteorological images describing precipitation occur on the basis of visual, acoustic, taste and tactile sensations. At the core of the sensual image are images associated with atmospheric precipitation – rain and hail, the source of precipitation – clouds, atmospheric electrical phenomena – lightning and thunder. Images of the inanimate world are few (home, umbrella), which are attributes and methods of protection against thunderstorms. The images belonging to the living world are subdivided into anthropomorphic (sorcerer, perun), dendritic (broken tree), botanical (crumpled crops) and ornithological (black crow). Attention is drawn to the differences between the conceptual component of the thunderstorm concept. The qualitative and quantitative features of the concept under study are grouped into the following groups of cognitive classifiers: temporality, localization, quantitative characteristics, frequency and frequency of thunderstorms. The basic components of the information and conceptual component of the thunderstorm concept are considered: lightning (cognitive classifiers – “brightness”, “appearance”, “color”, “electrical potential”), thunder (cognitive classifiers – “acoustic characteristic”, “cortex, punishment from above”), precipitation (cognitive classifiers – “intensity”, “color”), atmosphere (cognitive classifiers – “nature of visibility”, “temperature”, “influence on the weather”).