Особливості реферування в аспекті алгоритмічного узагальнення

Abstract

У статті розглядаються особливості реферування в аспекті алгоритмічного узагальнення. Проблеми дисперсії іншомовної лексики на сучасному етапі зумовлюють актуальну необхідність проведення аналогічних досліджень в області лексичної, семантичної та алгоритмічної системностей. Алгоритмізуючий пошук незнайомої лексичної інформації заснований на взаємозв’язку всіх трьох видів системностей із першорядним встановленням найбільш уживаних іменників (підмет + додаток) і дієслів (присудків) і частково прикметників згідно з трактуванням професорів О.М. Соколова, Н.І. Жинкина, А.О. Смирнова, Г.О. Харлова, які вважають, що смислове угруповання слів під час сприйняття текстів нерозривно пов’язане з виділенням смислових опорних пунктів, під якими варто розуміти «не будь-яку опору в запам’ятовуванні», а «щось коротке, стисле, що замінює собою якийсь більш широкий вміст»; при цьому відновлення за мінімальною кількістю слів і «посилань» здійснюється відповідно до утворення скороченого та узагальненого коду – мови «семантичних комплексів». Згідно зі статистичними та емпіричними дослідженнями, вживаність спеціальних іншомовних слів у наукових текстах становить у середньому 5 одиниць на одну сторінку. Загальний словниковий обсяг оригінального наукового тексту за фахом становить 1000 слів на 200 сторінок і 500 слів на 100 сторінок і складається з трьох сторінок, що містять 15 англійських загальнонаукових і музичних слів, розроблених на кожних із чотирьох занять щомісяця, тобто 3 сторінки = 15 слів дає змогу покрити 100 і 200 сторінок тексту. Згідно з висунутими вимогами необхідно диференціювати систему понять, що виражаються іншомовною лексикою, на загальнонаукові і спеціальні (музичні) і зосередити увагу на генералізуючому (родовому) понятті, яке мало вивчене, але утворює семантику, що розглядається як сукупність основних узагальнених значень (однорідних варіантів перекладу – маловивчена тенденція узагальнень). З огляду на таку специфічну семантичну особливість необхідне узагальнення музичних і загальнонаукових понять, а також їх кількісного складу, інакше кажучи, складання подальших поглиблених дефініцій, їх узагальнення відповідно до проблем формування та розширення навчально-пізнавальної діяльності.

The article discusses the features of reviewing in the aspect of algorithmic generalization. The problems of the dispersion of foreign vocabulary at the present time are an urgent need for similar research in the field of lexical, semantic and algorithmic systems. The algorithmic search for unfamiliar lexical information is based on the relationship of all three types of systemicities with the primary establishment of the most used nouns (subject + object) and verbs (predicates) and partially adjectives according to the interpretation of professors A.N. Sokolov, N.I. Zhinkin, A.A. Smirnov, G.A. Kharlov, who believe that the semantic grouping of words in the perception of texts is inextricably linked with the allocation of semantic support points, which should be understood as «not every support in remembering», but «something short, concise, replacing some kind of broader content» and that recovering from the minimum number of words and «premises» is carried out in accordance with the formation of an abbreviated and generalized code - the language of “semantic complexes”. In accordance with existing statistical and empirical studies, the use of special foreign words in scientific texts averages 5 units per page. The total vocabulary of the content of the original scientific text in the specialty is 1000 words (one thousand words) per 200 pages and 500 words per 100 pages and consists of three pages containing 15 English general scientific and musical words, worked out at each of the four lessons every month, i.e. 3 pages = 15 words covers one hundred and two hundred pages of text. According to the requirements put forward, it is necessary to differentiate the system of concepts expressed in foreign vocabulary for general scientific and special (musical) ones and focus on the generalizing (generic) concept, poorly studied, but forming semantics, considered as a set of basic generalized meanings (homogeneous options of translation-poorly studied tendency of generalization). Given such specific semantic feature, it becomes necessary to generalize musical and general scientific concepts, as well as their quantitative composition, in other words, to compose further in-depth definitions, to generalize them, according to the problems of the formation and expansion of educational and cognitive activity.