Специфіка вербалізація концепту дощ у турецькій мовній картині світу

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу мовної вербалізації концепту ДОЩ у турецькій мовній картині світу. Обраний для дослідження фрагмент мовної картини світу дозволяє виявити співвідношення між мовними одиницями і концептуальними структурами, що зберігають у свідомості носіїв мови знання про природний феномен як про явище, яке існує об’єктивно і характеризується певними особливостями, які ми й розглядаємо у статті. Ці знання відображені в семантиці мовних одиниць, отже, оволодіваючи мовою та, власне, значенням слів, носій мови одночасно звикає до цих уявлень, а будучи властивими всім носіям мови, вони виявляються визначальними для ряду особливостей культури, що користується цією мовою культури. Під час побудови номінативного поля концепту увагу було зосереджено на виявленні прямих номінацій концепту – ключових слів та їхніх синонімів (як системних, так і оказіональних, індивідуально-авторських) – було виявлено ядро номінативного поля. Кожна із представлених лексичних одиниць має власний синонімічний ряд і певні особливості вживання. Ґрунтовний опис того чи іншого концепту можливий лише під час дослідження найбільш повного набору засобів його представлення, тому ми розглянули давні назви дощу, що побутували в тюркських племенах, де поряд звучали анатолійська турецька і азербайджанська тюркська мови, зародилося багато власне тюркських слів, які із часом увійшли до турецької мови, а також виконали дослідження фразеологічних одиниць, до складу яких входить компонент дощ, оскільки у структурі концепту фразеологічні одиниці, як правило, належать до його периферичних сфер через багатошаровість його значення. Вони складають глибинний шар концепту, його внутрішню форму, відображаючи національну специфіку концептосфери того чи іншого народу.

Complex analysis of verbalization of concept RAIN at Turkish language picture of the world affords to reveal specific features of concept, to define the correlation between language units and conceptional structures, which preserve some knowledge about this natural phenomenon in the consciousness of native speakers. This knowledge is reflected in the semantics of linguistic units, therefore, mastering the language and, in fact, the meaning of the words of the native speakers at the same time becomes accustomed to these representations, they are decisive for a number of features of the culture that uses this language of culture. Lexical units, which verbalize concept RAIN at the Turkish language picture of the world, are described semantic classification of vocabulary that designates atmospheric phenomena at the Turkish language. A thorough description of one or another concept is only possible when exploring the most complete set of means of its presentation, so we looked at the ancient names of the rain that existed in the Turkic tribes, where the Anatolian Turkish and Azerbaijani Turkic languages sounded, many of the Turkic words that originated to Turkish. So, cognitive definition of lexical units, which represent concept RAIN in the Turkish language in general and in Anatolian dialects, in particular has been investigated. The lexemes, which designate concept, RAIN in the Anatolian dialects of Turkish language has been investigated. In the structure of the concept phraseological units tend to belong to its peripheral spheres because of its multilayered meaning. They form the deep layer of the concept, its inner form, reflecting the national specificity of the conceptosphere of a particular nation and its language. So, the phraseological units containing the RAIN component and their meanings were investigated.