Особливості функціонування латинських фразеологізмів як носіїв змісту поняття "любов"

Abstract

У статті проаналізовано поняття «любов» у латинській фразеології, його змістове наповнення. Розглянуто тлумачення поняття «любов» у античності та інших епохах: любов у трактаті «Про град Божий» Августина; розвиток стосунків у філософії Демокрита; любов як «вище благо» у Плотіна; любов як сенс життя у Сократа; любов як пристрасть у Джордано Бруно; любов як універсальна надприродна сила у Марсіліо Фічіно; прояви любові у Рене Декарта; любов у «філософії серця»; любов у Клода Гельвеція. Розглянуті фразеологізми структуровано за тлумаченням поняття «любов» у контексті асоціативного ряду, що передає вагомий для людини зміст та відображає життєві історії. Показано, як фразеологізм створює образ через експресивність, емоційність, оцінність, є повчальним, має питому пізнавальну вагу. Акцентовано увагу на пізнавальності фразеологізмів для людини, що забезпечується їхньою простою, зрозумілою формою, дає людині змогу говорити просто про складні явища, зв’язки та взаємини. Підтверджено, що фразеологізм має здатність узагальнювати, резюмувати думки. Зосереджено увагу на тому, що латинські фразеологізми дають змістову характеристику почуттю любові, містять набутий досвід, підносять це почуття. Наголошено, що завдяки любові світ стає одним цілим, сприяє духовному розвитку особистості. Любов проявляється у чесних, порядних і безкорисливих людей. Вона є найбільшим стимулом діяльності, наділена повагою. Почуття любові виникає в серці. По-справжньому любить той, хто любить себе. Віком любові є молодість. Любляча людина – ніжна, довірлива, турботлива, смілива, не помічає життєвих труднощів та недоліків партнера. Відвертість у стосунках зміцнює люблячу пару. Почуття любові неможливо приховати. Гармонійні стосунки люблячих сердець потребують зусиль та перебувають у мирі. У любові немає зверхності та удаваності почуттів.

The article analyzes the concept “Love” in Latin phraseology, its semantic content. The interpretation of the concept “love” in classical antiquity and other periods: love in the treatise “About the City of God” by Augustine; the development of relations in Democritus philosophy; love as the “highest good” by Plotin; love as the meaning of life by Socrates; love is a passion with Giordano Bruno; love as a universal supernatural power in Marsilio Ficino stories; love shown by Rene Descartes; the love of “philosophy of heart”; love in Claude Helvetius’ works have been studied. The studied phraseological units are structured according their interpretations of the concept of love in the context of association, that shows a significant meaning for human being and reflects life history. It has been shown how idiom creates the image through expression, emotion, value and is instructive also has a specific cognitive weight. The cognition of idioms for a person that is provided in a simple, understandable way, gives man the ability to speak simply about complex phenomena, connections and relationships have been emphasized. It is confirmed that the idiom has the ability to generalize, to summarize thoughts. It is emphasized that Latin phraseologisms provide a meaningful characteristic of the feeling of love, contain the experience gained, exacerbate this feeling. It is pointed out that through love, the world becomes unity, promotes the spiritual development of the individual. Love is manifested in honest, decent and selfless people. It is the greatest inspiration for activities. A feeling of love appears in hearts. Truly loved is the one who loves himself. The age of love is youth. A loving person is gentle, trusting, caring, courageous, does not notice the life difficulties and shortcomings of a partner. Honesty in relationships strengthens a loving couple. The feeling of love cannot be hidden. Harmonious relationships of loving hearts need effort and are at peace. In love there is no superiority and delusion of feelings. The focus is on the fact that Latin phraseologisms provide a meaningful characteristic of feelings of love, contain experience, uplift that feeling. It is emphasized that through love, the world becomes one, promotes the spiritual development of the individual. Honesty in relationships strengthens a loving couple. The feeling of love cannot be hidden. Harmonious relationships of loving hearts need effort and are at peace. In love there is no superiority and delusion of feelings.