ОСОБЛИВОСТІ ІНДІЙСЬКОГО І БРАЗИЛЬСЬКОГО ФЕДЕРАЛІЗМУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Abstract

Встановлюються властиві федеральному устрою Індії та Бразилії загальні ознаки й відмінності, розглядаються форми федералізму, осо- бливості статусу суб’єктів федерації, органи їх управління, межі їхніх повноважень, взаємовідносини центру і суб’єктів. Автори доходять висно- вку, що федеральному устрою Індії і Бразилії властиві загальні особливості й відмінності між ними. До перших належить надзвичайна деталі- зація статусу Союзу і його суб’єктів. Федералізм обох країн має центристську, вертикально-кооперативну й асиметричну форму, яка базується на одночасному здійсненні всього соціально-економічного і політичного життя на основі рішень федеральних органів і соціально-економічно- го співробітництва союзного центру із суб’єктами федерації. Централізм ілюструється відсутністю в суб’єктів федерації права суверенітету, сецесії, подвійного громадянства і надзвичайними способами федерального контролю і права примусу суб’єктів, які повинні забезпечувати внутрішньополітичну стабільність і територіальну цілісність. Інтервенція центру на територію суб’єктів федерації здійснюється лише з дозволу уряду або парламенту. Асиметричність полягає в наявності в складі федерації суб’єктів і несуб’єктів: в індійській 25 штатів (суб’єктів) і 7 союз- них територій (несуб’єктів), у бразильській ‒ 26 штатів (суб’єктів) і 1 територіальний округ (несуб’єкт). До загальних ознак відноситься і парла- ментське правління суб’єктами федерації (штатами): Законодавчими Радами та Законодавчими Зборами в Індії і Законодавчими Зборами в Бразилії; законодавче регулювання на різних рівнях прав відсталих класів, етносів і каст в Індії та індіанців у Бразилії. Відмінності полягають у територіальній формі бразильської і лінгвістичної формі індійської федерації; в переліку повноважень цен- тру і суб’єктів; у наявності й відсутності конституцій у штатів цих країн; у рівному і нерівному представництві суб’єктів федерації у верхніх палатах парламентів; у способі введення надзвичайного стану; в обранні губернаторів бразильських штатів і призначення губернаторів індійських штатів Президентом країни; в різних статусах судових органів штатів; у наявності повноважень в органів місцевого управління Бразилії та їх відсутності в Індії. Ключові слова: Бразилія, Індія, конституція, федералізм, вертикальний федералізм.

Common features and differences of the federal system of India and Brazil are established, forms of federalism, peculiarities of the status of the subjects of the federation, their governing bodies, the limits of their powers, the relationship between the center and the subjects are examined. The authors conclude that the federal system of India and Brazil are characterized by common features and differences between them. The first is the extraordinary detailing of the status of the Union and its subjects. Federalism of both countries has a centrist, vertically cooperative and asymmetric form, based on the simultaneous realization of all socio-economic and political life on the basis of decisions of federal bodies and socioeconomic cooperation of the Union Center with the subjects of the federation. Centralism is illustrated by the subjects' lack of sovereignty, secession, dual citizenship, and the extraordinary means of federal control and the compulsion of the subjects, which should ensure internal political stability and territorial integrity. The intervention of the center on the territory of the subjects of the federation is carried out only with the permission of the government or parliament. Asymmetry consists in the presence of a federation of entities and non-entities: in the Indian 25 states (entities) and 7 union territories (non-entities), in the Brazilian – 26 states (entities) and 1 territorial district (non-entities) object). General features include parliamentary rule by entities of the Federation (states): the Legislative Councils and the Legislative Assembly in India and the Legislative Assembly in Brazil; legislative regulation at various levels of the rights of backward classes, ethnicities and castes in India and Indians in Brazil. The differences lie in the territorial form of the Brazilian and linguistic forms of the Indian Federation; in the list of powers of the center and subjects; in the presence and absence of constitutions in the states of these countries; in equal and unequal representation of the subjects of the federation in the upper chambers of parliaments; in the method of introduction of a state of emergency; in the election of the governors of the Brazilian states and the appointment of the governors of the Indian states by the President of the country; in the various statuses of the state judicial authorities; the authority of the local authorities of Brazil and their absence in India. Key words: Brazil, India, constitution, federalism, vertical federalism.