ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЗБРОЇ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ДО ПИТАННЯ КОНВЕНЦІАЛЬНОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ

Abstract

У статті описано світові тенденції у сфері легалізації зброї зі штучним інтелектом. Розглянуто спроби світової спільноти на офіційно- му рівні врегулювати питання розроблення, використання й застосування зброї зі штучним інтелектом. Наголошено, що сучасні збройні сутички з використанням такої зброї вимагають не лише правового врегулювання, а й докорінного перегляду задля відповідності новій реальності. Констатовано відсутність єдності у визначенні понять «робот», «робототехніка», «штучний інтелект», «зброя зі штучним інтелектом» і низки інших понять як в осередку науковців, так і у сфері міжнародного гуманітарного права. Серед ужитих заходів для врегулювання озвученої проблеми можна назвати такі: 1) проєкт «Робоправо» – наукові дослідження щодо правових аспектів роботизації, який здійснювався на замовлення Європейської Комісії (2012–2014 рр.); 2) нарада Високих Договірних Сторін Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію (відбулася в Женеві в листопаді 2014 р.); 3) прийняття Європарламентом резолюції, у якій зазначено, що використання автономних систем озброєння повинно бути заборо- нено на міжнародному рівні (2018 р.); 4) ООН також здійснює роботу щодо визначення зводу керівних принципів для автономного озброєння. Проведено короткий огляд новоприйнятих нормативно-правових актів деяких країн у сфері робототехніки. Наголошено, що загалом у міжнародному гуманітарному праві відсутні конкретні норми, які стосуються питань зброї зі штучним інтелектом. Розглянуто положення ст. ст. 35, 36 Додаткового протоколу № 1 до Женевських конвенцій від 12 вересня 1949 р. Авторами зроблено висновок, що оптимальний варіант вирішення проблеми полягає в прийнятті міжнародною спільнотою спеці- альної конвенції, яка б унормувала питання створення й застосування автономних систем зброї, закріпила їхнє легальне визначення, а також установила суб’єктів відповідальності за дії, які вчиняються автономними системами зброї. Ключові слова: зброя зі штучним інтелектом, автономні системи зброї, правове регулювання, конвенція, міжнародне гуманітарне право.

The article describes world trends in the field of legalization of artificial intelligence weapons. The attempts have been considered of world community at the official level to resolve the matter of development, use and application of artificial intelligence weapons. It is emphasized that modern armed clashes with the use of such weapons insist not only legal regulation and adjustment, but also radical revision in order to correspond to the new reality. It is noted a lack of unity in the definitions of “robot”, “robotics labs”, “artificial intelligence”, “weapons with artificial intelligence” and a number of other concepts as in the field of scientists as in the area of international humanitarian law. Among the activities undertaken to resolve the identified problem indicated the following: the “Robopravo” project, which was produced by the European Commission in 2012–2014 (scientific research on the legal aspects of robotics labs); a meeting of the High Contracting Parties to the Convention on the prohibition or restriction of the use of specific conventional weapons, which may be considered as indifferent to damage or indiscriminate action, held in Geneva (November 2014); adopting a resolution by the European Parliament (2018) in which indicated that the use of autonomous weapons systems should be prohibited at the international level; The UN is also working to define a set of guidelines for autonomous weapons and a number of other measures. A brief overview of the newly adopted legislative acts in some countries in the field of robotics labs is given. It is emphasized that in general there are no specific rules in international humanitarian law regarding weapons with artificial intelligence. The provisions of articles 35, 36 of additional protocol №.1 to the Geneva Conventions of September 12, 1949 are considered. The authors conclude that the best solution to this problem is in the adoption by the international community of a special convention that would regulate the creation and use of autonomous weapons systems, consolidate their legal definition, and establish the subjects of responsibility for actions taken by autonomous weapons systems. Key words: weapons with artificial intelligence, autonomous weapons systems, legal regulation, convention, international humanitarian law.