Функціонально-семантичні особливості власного імені (на матеріалі чарівних казок про Гаррі Поттера)

Abstract

Представлена стаття представляє собою спробу проаналізувати та встановити функціонально-семантичні особливості власного імені на матеріалі текстів чарівних казок про Гаррі Поттера, що зумовлено незначною вивченістю цього питання в межах сучасної лінгвістики. Перш за все, автор статті вказує на головну рису казкового жанру, до якого належить чарівна казка, – переплетіння реального та фантастичного. Звертається увага на те, що в чарівних казках завжди є чітка межа між добром та злом. А сюжетоутворюючим фактором слугує диво, що дає змогу співвідносити чарівну казку з особовою семіосферою – Світом існування дивного. Далі автор намагається виявити зв’язок між власним іменем та персонажем і доходить висновку: власне ім’я характеризує діючу особу та дає змогу виділити її певні риси. Крім того, воно допомагає передати ідейний зміст твору та реалізувати авторський задум. Вживання імен, що «говорять», надає певної загадковості і таємничості, що привертає увагу дослідників до парадигматики тексту. Виявлення значення власного імені порівнюється з кросвордом (вслід за І.І. Гришиною). Таке метафоричне порівняння дає змогу простежити наявність прихованої дескрипції в образі того чи іншого персонажа чарівної казки, тоді як його зовнішність та вчинки допомагають розшифрувати значення його імені. Врешті-решт, аналіз класифікацій функцій власного імені дає змогу зробити висновок, що в художньому тексті власне ім’я виконує такі функції, як комунікативно-номінативна, темпоральна, локальна, ідеологічна, культурно-історична, характерологічна. Представлене дослідження фокусує увагу на комунікативно-номінативній функції власного імені в чарівній казці. Адже саме ця функція проявляється в семантичному змісті власного імені, що передає авторський задум. Крім того, комунікативно-номінативна функція передбачає зберігання й передачу національної самосвідомості, традиції культури та історії народу, знання яких допомагає розшифрувати значення власного імені персонажу, а також навіть передбачити його становлення й подальший розвиток у чарівній казці. Перспектива представленого дослідження полягає у вивченні власного імені як засобу репрезентації зовнішності персонажу та його внутрішнього світу.

The present article is an attempt to analyse and establish functional and semantic features of proper names in the texts of fairytales about Harry Potter which is due to insufficient knowledge of the suggested issue within the frames of modern linguistics. First of all, the author of the article points out that the main feature of the fabulous genre which embraces fairytale consists in interweaving the real and the fantastic. Attention is drawn to the fact that there is always a clear borderline between the good and the evil. Wonder serves as a plot-creating factor. It is wonder which allows us to relate a fairytale to some special semiosphere – The World of Existing Wonder. Further, the author tries to find out the link between the proper name and the character and comes to the conclusion that the proper name characterizes the protagonist and points out to his/her certain traits. Moreover, the proper name helps to express the idea of the story and to realize the author’s concept. The use of speaking names gives much mystery to the story which attracts researchers’ attention to paradigmatics of the text. Revealing the meaning of the proper name is compared with a crossword (after I.I. Grishina). Such a metaphoric simile allows us to trace the presence of some hidden description in the image of this or that character of a fairytale whereas his/her appearance and deeds help to fully decode the meaning of his/her name. Finally, the existing classifications of proper name functions permit to conclude the following: in the fabulous text the proper name performs such functions as communicative and nominative, temporal, local, ideological, cultural and historical, characterological ones. The present research focuses the attention on the communicative and nominative function of proper names in a fairytale. It is this function that manifests itself in the semantic content of the proper name, realizing the author’s idea. Moreover, communicative and nominative function implies keeping and transmitting the national consciousness, cultural traditions and people’s history, the knowledge of which helps to decode the meaning of the character’s proper name and even foresee his/her development in a fairytale. The further perspective of the given research is seen in studying the proper name as a means of representing a character’s appearance and his/her inner world.