Depiction of electoral nomination in texts of english-language online news

Abstract

The significance of media discourse as a powerful and popular means of communicative action today, the presence of numerous approaches to the interpretation of this term in the scientific environment makes it possible to give the characteristics of its content, structural and functional characteristics. From the point of view of the functional approach, the criteria for the determining the types of discourse are socially significant spheres of communication and speech practice, such as science, education, politics, medicine, mass media. In this case, media discourse can be regarded as a collection of texts that function in the field of mass communication. The terms “computer discourse” and “electronic discourse” are absolute synonyms, since they mean communication through a computer. “Internet discourse” is understood as communication in the Global Network and is a kind of network discourse, which besides communication on the Internet also includes communication in other, in particular, local area networks. Thus, these types of discourse are in hyper-hyponomic relations, where the communication channel determines the computer (electronic) discourse acts as a hyperonomism and the communicative environment. Such monosemantics does not exist between computer and virtual discourse. Virtual discourse is understood to be narrower than computer one, since the latter is not just communication with a computer, but also communication between a person and a computer. In addition, computer discourse is characterized by the direct contact of communicators, which is impossible in virtual communication, where the communication partner is largely conceived by our consciousness. One can speak of a peculiar combination of the existential reality of a person and society with the media reality. Therefore, the taxonomy of this type of factors is inherent in each channel of transmission. The mass media communications directly affect the consciousness of people and the development of society by the very fact of its existence. The imperfection of the taxonomy of media discourse is explained by the presence in its structure of a large number of different-factor factors: here, at the same time, are process and result, knowledge and communication, dynamism and concentration, influence and resistance, cause and effect, interests of the addressee and the addresser.

Значення медіа-дискурсу як потужного та популярного сьогодні засобу комунікативної дії, наявність численних підходів до трактування цього терміна у науковому середовищі дає змогу дати характеристики його змістових, структурних та функціональних характеристик. З точки зору функціонального підходу, критеріями визначення видів дискурсу є соціально значущі сфери спілкування та мовленнєвої практики, такі як наука, освіта, політика, медицина, засоби масової інформації. У цьому випадку медіа-дискурс можна розглядати як сукупність текстів, які функціонують у сфері масової комунікації. Терміни «комп'ютерний дискурс» та «електронний дискурс» є абсолютними синонімами, оскільки вони означають спілкування через комп'ютер. «Інтернет-дискурс» розуміється як комунікація в глобальній мережі та є різновидом мережевого дискурсу, який, крім спілкування в Інтернеті, включає і спілкування в інших, зокрема, локальних мережах. Таким чином, ці типи дискурсу знаходяться у гіпергіпономічних зв’язках, де канал зв’язку визначає, що комп’ютерний (електронний) дискурс виступає як гіперономізм та комунікативне середовище. Такої моносемантики між комп’ютером та віртуальним дискурсом не існує. Віртуальний дискурс розуміється вужчим, ніж комп’ютерний, оскільки останній – це не просто спілкування з комп’ютером, а пілкування людини з комп’ютером. Крім того, комп’ютерний дискурс характеризується прямим контактом комунікаторів, що неможливо у віртуальному спілкуванні, де партнер по комунікації багато в чому задуманий нашою свідомістю. Можна говорити про своєрідне поєднання екзистенціальної реальності людини та суспільства з медіа-реальністю. Тому таксономія цього типу факторів притаманна кожному каналу передачі. Комунікації ЗМІ безпосередньо впливають на свідомість людей та розвиток суспільства самим фактом його існування. Недосконалість систематики медіа-дискурсу пояснюється наявністю в його структурі великої кількості факторів різного виду: тут одночасно є процес і результат, знання та комунікація, динамізм і концентрація, вплив і опір, причина та наслідок, інтереси відправника та адресата.